УХВАЛА  

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

  16   грудня 2010  року                                                                         м. Ужгород  

Апеляційний суд Закарпатської області   в складі:  

    головуючого     –       Дорчинець   С.   Г.,  

суддів - Симаченко Л. І., Крегула М. М.,  

  з участю прокурора -Завальського О. Я.,  

засудженого          -         ОСОБА_1,  

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,  

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Іршавського району на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2010 року.  

  Цим вироком  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мідяниці Іршавського району Закарпатської області, судимий 13 липня 2010 року Іршавським районним судом за ч. 2 ст. 263 КК України на один рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  - один рік,  

  засуджений за ч. 1 ст. 129 КК України на один рік обмеження волі;                      за ч. 1 ст. 162 КК України на три роки обмеження волі.    

  На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому призначено три роки обмеження волі.  

  На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - три роки обмеження волі.  

  На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - два роки. На підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.  

Запобіжний захід засудженому залишено попередній – підписку про невиїзд.  

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 16 жовтня 2009 року о 20 - й годині, за місцем свого проживання, будучи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних відносин, під час сварки з колишньою співмешканкою - ОСОБА_2 повалив її на підлогу, наніс декілька ударів в ділянку голови та, погрожуючи вбивством, почав душити, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження.  

  31 жовтня о 24 – й  годині 45 хвилинах, він же, будучи в стані алкогольного сп’яніння,  проник у житло потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, зайшов у спальну кімнату, схопив за волосся ОСОБА_3, стягнув з ліжка на підлогу, наніс декілька ударів головою об підлогу та, погрожуючи вбивством, почав душити потерпілу, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження.  

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію вчиненого, просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав  невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості. Посилається на те, що судом не було враховано, що злочини вчинено в стані алкогольного сп’яніння, під час  іспитового строку, за місцем проживання засуджений характеризується негативно.  

  Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції; пояснення засудженого та потерпілої ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без зміни; пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка підтримала прокурора та просила врахувати, що їй засудженим були заподіяні тілесні ушкодження; перевіривши  матеріали справи, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів  вважає, що  апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.  

  Відповідно до вимог ст. 370  КПК України вирок суду  в усякому разі належить скасуванню, якщо по справі були допущені такі порушення кримінально – процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований вирок.  

  Судом  ці вимоги закону дотримані не були. Суд не дав оцінки  тому факту, що обом потерпілим  в результаті дій ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновками судово – медичних експертиз. Однак, незважаючи на це, суд не роз’яснив потерпілим передбачені ст. 27 КПК України  права щодо подачі заяв до суду про притягнення  винної особу до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України. ( а. с. 105 – 107,  11—112, 187 - 188 ).  

В порушення  вимог ст. 67 КПК України суд оцінив докази без  належного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, зазначеним у вироку.  

  Так, обвинувачення, яке суд визнав доведеним за викладених у вироку фактичних обставин,  суперечить  висновкам суду  про кваліфікацію дій винного. Вирок не містить аналізу і оцінки всіх доказів в сукупності та підстави для зазначеної у вироку кваліфікації, в ньому відсутні мотивовані висновки про те, чому він відкинув одні докази  і надав перевагу іншим. Отже, вирок не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324, 334 КПК України щодо його законності та обґрунтованості й підлягає скасуванню.  

  Що стосується призначеного покарання, то таке не відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо його необхідності та достатності для  виправлення особи, яка вчинила злочин і попередження вчинення нею нових злочинів. Суд недостатньо врахував, що ОСОБА_1 вчинив нові злочини  в стані алкогольного сп’яніння, під час іспитового строку, через три  місяці після постановлення попереднього  вироку, що свідчить про те, що він не зробив  належних висновків і не бажає виправлятися. За місцем проживання він характеризується негативно як особа неврівноважена та схильна до правопорушень, що підтверджується даними довідки  ІЦ УМВС України в Закарпатській області та копіями вироків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти  життя та здоров’я особи.   ( а. с. 120, 121, 126 – 130 ).  

  За таких обставин доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого є обгрунтованими. Враховуючи, що в результаті допущених істотних порушень кримінально – процесуального закону  та неякісно проведеного судового слідства можливість постановлення судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого вироку виключається, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий  розгляд. Під  час нового розгляду суду  необхідно усунути зазначені недоліки, належно дослідити зібрані по справі докази,  перевірити     викладені в апеляційному поданні  доводи та в залежності від встановленого прийняти рішення, яке  б відповідало вимогам закону.  

Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний  суд  Закарпатської  області  

    УХВАЛИВ :  

  Апеляцію прокурора задовольнити частково.  

  Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2010 року  щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.  

  Запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.  

  Судді :