УКРАЇНА

КОМПАНІЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №2-а-2081/2010

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 року                                                              селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі тієї ж області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з заявою до територіального управління Пенсійного фонду України (надалі – Управління) про зобов’язання нарахувати та виплатити кошти відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року)                   (надалі – Закон №1) у період з 28 жовтня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року.          (а.с.2-3, 8)

В запереченнях, які надіслані до суду, відповідач вимоги заяви не визнав, мотивуючи тим, що у 2007-2010 роках ст.6 Закону №1 зазнала змін і виплати здійснювались відповідно до нових положень.(а.с.9)

Також стверджувало про відсутність правової норми, якою б можливо провести відповідний розрахунок цих виплат.  

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.  

Встановленні судом обставини, що стали підставами звернення.

Позивач відповідно до положень ст.1 Закону №1 набула статусу дитини війни та не є інвалідом.(а.с.6-7)

Протягом 2007 року позивачу не виплачувалась надбавка до пенсії відповідно до положень ст.6 Закону №1.

З 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року ОСОБА_1 щомісячно отримувала певні кошти відповідно до нової редакції ст.6 Закону №1 та Постанови Уряду України, які в значній мірі є меншими від розміру визначеного на час набрання цим Законом чинності.(а.с.9)

Відповідач обґрунтовував такі дії наявністю правових підстав, передбачених поточними законами про бюджет, та відсутністю розрахунку мінімальної пенсії за віком.

Юридична оцінка встановлених судом обставин.

    Закон №1 набрав чинності з 01 січня 2006 року.

    Ст.6 цього Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року) передбачалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на            30 % мінімальної пенсії за віком.

П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (надалі – Закон №2) від 19 грудня 2006 року зупинено протягом того року дію                    ст.6 Закону №1, а ст.111 встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, нараховується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

    Рішенням Конституційного Суду України (надалі – Рішення №1) від                     09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення                                п.12 ст.71 Закону №2.

Відтак, втратили чинність лише з дня ухвалення згаданого Рішення.

          Ч.2 ст.95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.  

         Більше того, приписи Закону №2 прийняті пізніше у часі порівняно                   з ст.6 Закону №1.

А тому, суд дійшов висновку, що положення Закону №2, які визнанні неконституційними, в період  чинності (з 01 січня до 09 липня 2007 року) мали вищу юридичну силу щодо приписів Закону №1.

          Після прийняття Рішення №1 знову ж почали діяти положення                              ст.6 Закону №1.

    Відтак, з урахуванням Рішення №1 Управлінню необхідно було б з                 28 жовтня по 31 грудня 2007 року нараховувати і виплачувати позивачу кошти, передбачені ст.6 Закону №1.

         Суд встановив, що цього відповідач не вчинив і продовжував керуватися приписами Закону №2, котрі втратили чинність.

         Отже, Управління в цей строк допустило бездіяльність та, як наслідок, порушення відповідного права.

              Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року (надалі – Закон №3) внесено зміни до Закону №1, якими ст.6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держаної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх  вибором згідно з одним із законів».

Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року              №10-рп/2008 (надалі –  Рішення) ці зміни визнані неконституційними.

         Отже, з урахуванням Рішення Управлінню необхідно було б з 22 травня до 31 грудня 2008 року нараховувати і виплачувати позивачу кошти, передбачені ст.6 Закону №1 (в редакції на час набуття Законом чинності).

         Суд встановив, що цього відповідач не вчинив і продовжував керуватися приписами Закону №3, котрі втратили чинність.

         Отже, Управління у цей строк допустило бездіяльність та, як наслідок, порушення відповідного права.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (надалі – Закон №4) Уряду України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом №1 залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону №1.

    Судом встановлено, що Управління протягом того року цього не здійснювало, а виплати проводились на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.

    Відтак, у зв’язку з неправильним тлумаченням вимог законів відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача.

Станом на 30 вересня 2010 року ст.6 Закону №1 не зазнала змін.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не зупинялась дія ст.6 Закону №1.

Судом встановлено, що Управління з 01 січня по 30 вересня 2010 року здійснювало виплати позивачу (як «дитині війни») на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року, проводячи аналогію з 2009 роком.

Таким чином, Управління надало перевагу не вимогам Закону №1, а підзаконному акту, що є порушення принципу законності, який визначений  ст.9 КАС України.

              Відтак, відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача.  

    Отже, позов підлягає задоволенню.

При вчиненні цих дій Управлінню необхідно керуватись положеннями  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон №5) з таких підстав.

Цією частиною статті Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ч.3 тієї ж статті Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частиною першої даної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Однак, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для вирахування розміру щомісячної доплати, передбаченої                 ст.6 Закону №1.

Отже, це ніяким чином не суперечить приписам ч.3 ст.28 Закону №5.

Разом з тим, на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі вимог заяви та визнати протиправними бездіяльність і дії Управління у встановлений судом період часу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування ОСОБА_1 коштів, виплата яких передбачена                  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від                  18 листопада 2004 року), у період з 28 жовтня по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати пенсію  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України                    «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 28 жовтня по              31 грудня 2007 року.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування ОСОБА_1 коштів, виплата яких передбачена               ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від               18 листопада 2004 року), у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати пенсію ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України                   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 22 травня по                 31 грудня 2008 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області протягом 2009 року щодо нарахування ОСОБА_1 коштів, як особі, що набула статусу дитини війни, відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530                  «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від                    28 травня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати пенсію  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України                    «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня по                31 грудня 2009 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області з 01 січня по 30 вересня              2010 року щодо нарахування ОСОБА_1 коштів, як особі, що набула статусу «дитина війни», відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати пенсію ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України                     «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня по                  30 вересня 2010 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3,40 грн.

На постанову суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання її копії.

    Постанова є остаточною, крім випадку її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя      ________