Справа №2а-3281/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гончара В.М.,
при секретарі Попруженко Л.М.,
за участю позивача,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС ВДАІ з обслуговування доріг державного значення при УМВС України в Черкаській області Майданик Віталія Васильовича про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що ПДР не порушував. В судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не подав.
Судом встановлено, що 03.12.2010 року інспектор ДПС Майданик В.В. відповідно постанови серія СА № 142789 наклав на позивача штраф в розмірі 255 грн. за те, що останній 03.12.2010 року о 21.05 годині, керуючи автомобілем Кіа “Черато”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 222 км автодороги Київ-Знам”янка, в населеному пункті с.Михайлівка, рухався зі швидкістю 90 км/год, чим перевищив швидкість на 30 км., швидкість вимірювалась приладом «Сокол» 0501354, чим порушив п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 цієї статті передбачено, що доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідач складеними протоколом та постановою в справі про адміністративне правопорушення підтвердив, що позивач, керуючи автомобілем порушив вимоги п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні зазначив, що на вказаному в постанові відрізку шляху керував автомобілем зі швидкістю 60 км/год., що також може підтвердити свідок ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_3 при дачі показів суду зазначив, що в населеному пункті с.Михайлівка, позивач ПДР не порушував так як їхав з дозволеною швидкістю. Однак покази свідка суттєво різняться від показів позивача в частині як вони їхали з м. Черкаси, де зупинялись, тому до показів свідка в частині не порушення позивачем ПДР, суд відноситься критично.
При таких обставинах, суд вважає доводи позивача своєї невинності в порушені ПДР України не доведеними, так як належними доказами в судовому засіданні не підтвердив, що керував своїм автомобілем саме із зазначеною ним швидкістю, тобто не довів свою невинність у вчинені порушення вимог п. 12.4 ПДР за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, а його вина підтверджується зазначеними вище протоколом і постановою в справі про адміністративне правопорушення, винесеними відповідачем .
Керуючись ст. 280 КУпАП, ст. ст. 11, 71, 86, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя «підпис»
Згідно оригіналу
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області В.М. Гончар