АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Сташківа Б.І.
Суддів : Шевчук Г.М., Стадника О.Б.
при секретарі : Семяоніді В.А.
з участю представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської дирекції – Борис О.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль», в особі Тернопільської дирекції ”, звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором від 22.01.2007 року №14/0034/74/29828 з додатками в сумі 74 863,06 доларів США, що еквівалентно станом на 06 серпня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ, 590 736,92 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: належні ОСОБА_3 на підставі договору від 17 вересня 2005 року майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру №87, загальною проектною площею 117,9 кв.м., яка знаходиться на 9 поверсі багатоквартирного житлового будинок, що будується за адресою м.Тернопіль вул. Юності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі неналежно виконали обов'язки по своєчасному погашенню кредитної заборгованості.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року позов задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Тернопільської дирекції заборгованість за кредитним договором від 22 січян 2007 року №014\0034\74\29828 з додатками, в сумі 74 863,06 доларів США, що еквівалентно, станом на 06 серпня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ 590 736,92 гривень.
Стягнено заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: належні ОСОБА_3 (м.Тернопіль вул.Лучаківського, 4/103, ід.2850011281) на підставі договору від 22 січня 2005 року майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру №87, загальною проектною площею 117,9 кв.м., яка знаходиться на 9 поверсі багатоквартирного житлового будинок, що будується за адресою м.Тернопіль вул. Юності.
Стягнено солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 120 гри. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 грн. держмита сплаченого при подачі позовної заяви.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт вказує на те, що при винесення рішення, суд не звернув увагу на те, що оплата самого кредиту здійснюється із значним випередженням графіку погашення кредиту та на даний час сплачено по березень 2012 року. Окрім того, посилається на порушення судом вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, відмовивши йому у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі для вирішення справи за його позовом до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання договору недійсним та розглянув справу по суті.
В судовому засіданні апелянт не зявилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи.
Представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” апеляційну скаргу заперечив, рішення суду вважає законним.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи в межах апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скаргу слід відхилити з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, неналежним чином здійснювала погашення тіла кредиту з випередженням платежу до 2010 року, не вносивши коштів на погашення заборгованості з нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Внаслідок чого, станом на 06 серпня 2010 року утворилася заборгованість за користування кредитом з врахуванням нарахування відсотків, простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, що складає загальну суму 74 863,06 доларів США, що в гривневому еквівалентні по курсу НБУ становить 590 736,92 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки - незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру №87, загальною проектною площею 117,9 кв.м., яка знаходиться на 9 поверсі багатоквартирного житлового будинок, що будується за адресою м.Тернопіль вул. Юності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова палата апеляційної інстанції, оскільки висновок суду достатньо мотивований, підтверджений доказами наявними в матеріалах справи та відповідає вимогам Закону.
Відповідно до ст. 526, ч.2 ст. 1050 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. У разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася із сплатою процентів.
Пунктом 6.5 Кредитного договору передбачено, у випадку недотримання позичальником умов договору банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та неустойки.
Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, від імені якого діє Тернопільська обласна дирекція “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3, котра після одруження змінила прізвище на Грех, було укладено кредитний договір №014/0034/74/29828 та додаткову угоду №1 від 22 січня 2007 року .
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 85 000 доларів США терміном на 240 місяців по 21 січня 2027 року із сплатою 14,75 відсотків річних за користування кредитними коштами.
Згідно графіку погашення кредиту в розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно.
За умовами п.10.1 кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, відсотків та комісій, передбачених договором, позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що кредит, наданий Кредитором, забезпечується всім належним Позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності.
Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №014/0034/74/29828 від 22 січня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 був укладений договір поруки №2-Р від 22 січня 2007 року .
Відповідно до п.1.2. договору поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за борговим зобов’язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору №014/0034/74/29828 від 22 січня 2007 року в повному обсязі цих зобов’язань.
Згідно із п.п. 2.1, 3.1 договору поруки у випадку невиконання Боржником всіх або окремих зобов’язань по кредитному договору, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання Боргових зобов’язань у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.
22 січня 2007 року ОСОБА_3 з метою виконання позичальником зобов’язань був укладений договір іпотеки ВЕМ №130863, згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру №87, загальною проектною площею 117,9 кв.м., яка знаходиться на 9 поверсі багатоквартирного житлового будинок, що будується за адресою м.Тернопіль вул. Юності.
У відповідності до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Згідно із вимогами ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
В разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки, що регламентовано ст.554 ЦК України.
У відповідності до ст.7 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Згідно із ст.33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції відповідно до вимог п.4 ст.201 ЦПК України зобов’язаний був зупинити провадження у справі, у зв’язку з розглядом в суді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним не ґрунтується на вимогах Закону, такі позовні вимоги є окремим предметом спору, розглядаються в іншому позовному провадженні і в судовому засіданні встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року в позовних вимогах ОСОБА_3 відмовлено, яке апелянтом не оскаржується.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те,що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст 304, 307, 308, 313-317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків