АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 21 " жовтня 2010 року м. Тернопіль
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю:
апелянта - ОСОБА_1
захисника-ОСОБА_5,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 01 серпня 2010 року біля 21 годин 05 хвилин в смт. Козова по вул. Грушевського керував автомобілем “ВАЗ-21101”, державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, який він з поважних причин пропустив на один день та скасувати вказану постанову, закривши провадження по справі за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки вона незаконна і винесена з грубим порушенням процесуального законодавства. Звертає увагу, що був присутній на судовому засіданні 26.08.2010 року, а про продовження розгляду справи 03 вересня 2010 року не повідомлявся і участі в судовому засіданні не приймав. Транспортним засобом він не керував, а просто сидів на місці водія і слухав музику разом з власником машини ОСОБА_2 та дівчатами ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які можуть підтвердити це, в суді він заявляв клопотання викликати і допитати цих свідків. Огляд його на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками міліції не проводився, а тому не було підстав направляти його на обстеження в лікарню, свідками в протоколі записані працівники міліції, які за його клопотанням в судове засідання не викликалися і не допитувалися. Також просить в разі неможливості закриття справи застосувати до нього стягнення в виді громадських робіт.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали подану апеляційну скаргу та доповнення до неї, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Матеріали по даній справі поступили до суду 10 серпня 2010 року і справа розглянута 03.09.2010 року. В протоколі про адміністративне правопорушення відмічено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Козівському районному суді 10.08.2010 року. Інших даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 268 КУпАП належним чином повідомлено про розгляд справи 03 вересня 2010 року в матеріалах немає. Протокол судового засідання не вівся і в вступній частині постанови не вказано хто саме із учасників приймав участь в розгляді справи і чи приймав в розгляді справи ОСОБА_1 не можна зробити однозначно висновок з мотивувальної частини постанови
Апеляційному суду ОСОБА_1 представив заграничний паспорт, згідно відміток в ньому протягом 03.09 по 14.09.2010 року він перебував за межами України.
З наведеного можна зробити висновок, що про судове засідання 03.09.2010 року ОСОБА_1 належно повідомлений не був і в розгляді справи в цей день він участі не приймав.
В справі мається заява-розписка адвоката ОСОБА_5 про отримання копії постанови 08.09.2010 року, який згідно матеріалів участі в розгляді справи не приймав. Договір про надання цим адвокатом правових послуг ОСОБА_1 від 10.08.2010 року і ордер № 31 від 26.08.2010 року підшиті після подання ним заяви 03.09.2010 року про видачу копії постанови, тобто, після вирішення справи по суті.
Жодних даних про це, що ОСОБА_1 видавалася або направлялася постанова суду в матеріалах справи немає, хоча у відповідності до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом 3-х днів після її оголошення повинна була бути вручена або вислана особі, щодо якої її винесено.
Виходячи із наведених обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.
Щодо суті апеляційної скарги, то вивченням матеріалів встановлено, що винесена по справі постанова підлягає до скасування з наступних підстав.
У відповідності до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як видно із матеріалів справи суд не повідомив ОСОБА_1 про слухання зазначеної адміністративної справи 03 вересня 2010 року і розглянув її без нього, чим порушив його право на захист, а тому винесена по справі постанова підлягає до скасування з прийняттям нової постанови.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння доведений висновком медичного огляду і виходячи із апеляції він фактично не оспорюється.
ОСОБА_1 оспорює факт керування транспортним засобом і зупинки його працівниками міліції, оскільки тоді він сидів в автомобілі на місці водія з виключеним мотором.
Ці стверджування ОСОБА_1 оцінюю критично виходячи з таких міркувань.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення від 01.08.2010 року після його складання ОСОБА_1 категорично відмовився від письмового пояснення і підпису протоколу, замість того, щоб скористатися своїм правом і на час складання протоколу пояснити про свою незгоду з ним.
Вперше про такі обставини ОСОБА_1 заявив лише 26.08.2010 року згідно його письмового пояснення, яке мається в справі і яке, виходячи із його змісту, написано адвокатом ( а. с.7-8 ).
В справі мається протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 від 01.08.2010 року, згідно якого він передав керування транспортним засобом ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп’яніння. В цьому протоколі ОСОБА_2 дав пояснення, що він передав керування транспортним засобом ОСОБА_1. Того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в протоколі нічого не вказано (а. с. 4).
До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 долучено рапорт працівника Козівського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 01.08.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом після чого був зупинений працівниками ДАЇ.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про виклик і допит в судовому засіданні свідків працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, то воно до задоволення не підлягає, оскільки в матеріалах справи мається рапорт і пояснення вказаних осіб, а щодо виклику і допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зі слів ОСОБА_1 можуть підтвердити, що він не керував транспортним засобом, то воно теж не підлягає до задоволення, оскільки в процесі складання протоколу він не заявляв про цих свідків, вони є особами, відносно яких є сумніви і тому, виходячи із обставин справи, їх покази будуть оцінені критично.
Щодо інших доводів ОСОБА_1, які він виклав в апеляції, то вони не впливають на прийняття рішення по суті, але можуть бути підставою для винесення окремої постанови.
Приймаючи до уваги наведені обставини, з урахуванням вимог ст. ст.23, 245 КУпАП вважаю за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді громадських робіт, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1, належить іншій особі, то до нього не може бути застосовано додаткове адміністративне стягнення в вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП.
28 липня 2010 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення в виді штрафу.
Виходячи з наведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КупАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, що доказано матеріалами справи і за що він має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
При накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, клопотання ОСОБА_1 не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки це пов’язано з його професією.
Керуючись ст. ст. 7, 23, ч.2 ст.130,ст.ст.245,251,252,294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Постанову судді Козівського районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення за вказаною статтею в виді громадських робіт на строк п’ятдесяти годин без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець