АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 02 " листопада 2010 року м. Тернопіль
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю:
апелянта-Ясінського С.М. .,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Монастириського районного суду від 01 жовтня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн..
Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 12.08.2010 року біля 15 годин 35 хвилин в м. Монастириськ Тернопільської області, керуючи скутером марки Хонда з явними ознаками алкогольного сп’яніння, відмовився від медичного огляду на стан сп’яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі, поданій 11.10.2010 року, ОСОБА_1 просить постанову Монастириського районного суду від 01 жовтня 2010 року скасувати в частині накладення стягнення і вирішити питання про накладення на нього стягнення в виді громадських робіт, тобто, просить змінити постанову суду в цій частині, оскільки суд першої інстанції не врахував всі пом’якшуючі його вину обставини, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи, а також його тяжкий матеріальний стан, так як він одружений і його середньомісячний заробіток становить близько 900 грн..
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду 1 інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація його дій за вказаною статтею, не оскаржуються.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про заміну йому міри адміністративного стягнення з штрафу на громадські роботи, то воно до задоволення не підлягає з таких міркувань.
У відповідності до ст.24, ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення в виді громадських робіт є більш тяжчим ніж штраф.
Згідно ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього кодексу, воно не може бути посилено.
Отже, апеляційний суд, з цих підстав, змінити постанову суду 1 інстанції, як це просить апелянт, не може.
Вважаю, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд 1 інстанції врахував всі ці обставини в достатній мірі і підстав скасовувати або змінювати постанову суду не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Монастириського районного суду від 01 жовтня 2010 року відносно нього – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець