Справа № 2-а-307/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Порох К.Г.
при секретарі – Лук’яненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Сесь Миколи Миколайовича
про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 05 листопада 2010 року постановою інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Сесь М.М. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу розміром 450грн., за те, що 05.11.2010 року о 09год.55в. він керуючи автомобілем на 24 км а/д Р-52, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху України.
Постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини , які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який встановлено адміністративну відповідальність. Вказує, що він дійсно керував транспортним засобом ВАЗ21099 д/з НОМЕР_1 05 листопада 2010 року по а/д Р-52, 24км, близько 09.55год., в межах швидкісного режиму здійснив випередження автомобіля, що рухався попереду. У зв’язку з тим, що попереду були вибоїни і дрібний гравій вилітав з-під колес при русі автомобіля, залишився на лівій смузі автодороги, після чого був зупинений працівниками ДАІ, які його пояснення проігнорували. Як доказ йому було продемонстровано відео, що знімалось побутовою камерою, встановленою в салоні автомобіля працівників ДПС, сертифікат на даний прилад, на його вимогу, не був наданий. Відповідач в постанові не надав обґрунтування розміру призначеного штрафу, категорично відмовився вказати в протоколі про адміністративне правопорушення вказаних свідків, пасажирів транспортного засобу, зіславшись на їх заінтересованість. Просив суд скасувати зазначену постанову як незаконну.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду із заявою, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідач, інспектор ДПС взводу ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Сесь М.М. у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечень проти позову суду не надав.
Згідно ч.4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України позов розглянуто на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд прийшов до висновку, що вони врегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Позивачем додержано зазначених вимог закону.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 05.11.2010 року інспектором ДПС взводу ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Сесь М.М. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, в якій вказано, що «ОСОБА_1, 1981 року, який 05.11.2010 року о 9.55 год. керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д/з НОМЕР_1 по а/д Р-52 24км і рухався в крайній лівій смузі в прямому напрямку , коли права смуга була вільна для руху на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку» . На водія, позивача по справі, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. (а.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, на якого в силу ч.2 ст. 71 КАС України покладено обов’язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано будь-яких доказів того, що позивач скоїв вказане правопорушення.
Крім того, згідно ч.3 ст.2 КАС України одним із критеріїв правомірності прийнятого рішення, які пред’являються до рішень суб’єктів владних повноважень є те, що рішення має бути прийнято обґрунтовано.
В Постанові №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (п.24) Пленум Верховного Суду України вказано, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доказів.
Оскаржувана постанова не містить в собі посилання на докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає винесену постанову серії АЕ 1 № 060187 від 05.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.2 ст. 122 КУпАП протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.247, 256 258, 283, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 70-71, 122, 128, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Сесь Миколи Миколайовича – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ 1 № 060187 від 05.11.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст.122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: