ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р.Справа № 9/148-ПН-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Мацюри П.Ф.

                                Михайлова М.В.

При секретарі         Підгурському Д.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_2,

від відповідача –не з’явився,

від третьої особи - не з’явився,                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.11.2010р.           

по справі № 9/148-ПН-10

за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3

до: Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізична особа –підприємець ОСОБА_4

про виключення майна з акта опису та арешту,

встановив:

10.11.2010 р. фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про виключення майна з акту опису й арешту, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави, укладеного між позивачем  т а фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4

Вимоги позивача основані на умовах договору позики від 25.08.2006 р., договору застави від 25.09.2006 р.,  положеннях Закону України „Про виконавче провадження”, ст.16 Закону „Про заставу” ст.ст. 546, 547, 577 ЦК України та нормах  господарсько-процесуального кодексу України.

Державною виконавчою службою позовні вимоги не визнані, а Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача позов визнала.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.11.2010 р. (суддя Ребриста С.В.)  провадження по справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України  - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вважаючи, що суд дійшов висновку не основаному  на нормах чинного законодавства, позивач оскаржив ухвалу, яку просить скасувати, а справу направити до суду для розгляду по суті заявлених вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення  представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та відповідність прийнятої судом ухвали  чинному законодавству, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, звертаючись з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції про виключення майна з опису  та арешту,  позивач зазначив, що майно,  яке він просить виключити з опису й арешту, належить йому на підставі договору позики від 25.08.2006 р. між ним та підприємцем ОСОБА_4,  договору застави від 25.09.2006 р., який 19.09.2010 р. був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень, та рішення  господарського суду Херсонської області від 26.10.2010 р. по справі № 4/150-ПН-10 за позовом підприємця ОСОБА_3 до підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети застави,  який судом задоволено. Вважає, що зазначене ним майно, а саме, автомашини, без достатніх підстав було арештовано за постановою слідчого від 20.04.2007 р., та описано на виконання вироку Білозерського районного суду Херсонської області від16.03.2010 р., про що зазначено у акті від 31.05.2010 р. серії АА № 665211.

Припиняючи провадження по справі та зазначаючи, що стороною у даному спорі є суб’єкт владних повноважень, який своїми діями щодо накладення арешту на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, порушив права позивача, а тому, як вважає місцевий господарський суд, даний спір носить публічно-правовий характер і підлягає вирішенню адміністративним судом у порядку, визначеному КАСу, а не господарським судом, господарський суд Херсонської області не прийняв до уваги наступне.

Як передбачено ст.1 ГПК України, підприємства , установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту (ст.59 Закону „Про виконавче провадження”).

Як зазначається у пункті 24 Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду від 27.06.2007 р., господарським  судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов’язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту.

За правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі, як зазначається у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 6  від 27.08.1976 р. із змінами „Про судову практику в справах про виключення майна з опису”, суд притягає боржника, особу в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках –особу, якій передано майно, якщо воно було реалізовано.

Аналізуючи положення законодавчих та інших нормативних актів щодо розгляду справ про виключення майна з опису та арешту, апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції зроблені висновки всупереч приведеним нормам, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд господарському суду.

Скасовуючи ухвалу, судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що позивачем у  якості відповідача не залучено власника майна –ОСОБА_4, який залучений позивачем у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні  позивача, не надані всі необхідні докази для розгляду справи, на які посилається позивач у позові.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.99, 101, 103 –106 ГПК України, суд

                                                  постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3  задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.11.2010 р. по справі №  9/148-ПН-10 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                               Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   П.Ф. Мацюра

                                                                                  М.В. Михайлов

Постанова підписана 24.12.2010р.