Головуючий у 1 інстанції – Овчаренко Н.Г.
Справа № 22ц-15501/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -5
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Дерев`янка О.Г.
при секретарі - Грало О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи: комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста-Трейдінг», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Стальмонтаж», треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська міська рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про зобов’язання передати квартиру, про визнання права власності на квартиру, стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання про передачу квартири, відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
09 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 09 листопада 2006 року він уклав з відповідачем ТОВ«Авіста-Трейдінг» договір доручення № П-1-11 на укладення договору пайової участі, за яким вказаний відповідач зобов’язався вчинити за рахунок позивача певні дії, а саме: укласти з підрядною організацією договір дольової участі у будівництві жилої забудови по АДРЕСА_1 (перша черга будівництва) на умовах згідно Додатку № 1 до даного договору, а також виконати будь-які інші дії, необхідні для виконання обов’язків за даним договором з метою здійснення даного доручення. Відповідно до Додатку № 2 до договору доручення позивач повинен був сплатити вказаному відповідачу 133957,20 грн. до 13.11.2006 року, 100467,91 грн. до 09.01.2007 року, 100467,91 грн. до 28.02.2007 року, а всього 334893,02 грн., що складається з розміру паю, який відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» повинен був передати відповідачу ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» та винагороди повіреного відповідача ТОВ«Авіста-Трейдінг», що передбачена п.п.3 договору доручення. Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором доручення щодо внесення вказаних платежів. Відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» на виконання вказаного договору доручення від імені позивача уклав договір пайової участі в будівництві № 1-11 з відповідачем ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» від 09.11.2006 року відповідно до умов якого відповідач ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» зобов’язався побудувати за кошти позивача та передати останньому квартиру № 1-11 на 11 поверсі загальною площею 75,8 кв.м у вищевказаному житловому комплексі, а також документи для оформлення права власності на квартиру із запланованим закінченням будівництва житлового комплексу у другому кварталі 2007 року. Будівництво здійснювалось на земельній ділянці, що надана ТОВ«Авіста-Трейдінг» на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 424/31 від 30.11.2005 року. Розпорядженням № 1364-р від 24.08.2008 року Дніпропетровського міського голови жилій забудові по АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1. Позивач вважає, що відповідачі не виконали свої зобов’язання перед ним за вказаними договорами, а саме: відповідач ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» у передбачений строк (2 квартал 2007 року) житловий будинок в експлуатацію не ввів, квартиру позивачу не передав; відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» не передав позивачу усі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру. За результатами обмірів БТІ площа квартири позивача в будинку по АДРЕСА_1 складає 77,9 кв.м, квартирі присвоєно № 81, однак зазначена квартира за актом прийому-передачі позивачу до цього часу не передана. Хоча будинок готовий до прийняття його в експлуатацію, однак відповідачі не вживають заходів щодо введення будинку в експлуатацію. Порушення умов вказаних договорів відповідно до п.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачі» передбачає відповідальність відповідачів у вигляді сплати споживачеві - позивачу пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), що складає 11 001 235 грн. Незаконними діями відповідачів, які проявилися в істотному затриманні виконання договірних зобов’язань, спричинено позивачу моральну шкоду, яка полягає в спричиненні порушення наданих споживачу прав та яку він оцінює в сумі 150 000 грн. Просив суд зобов’язати відповідача ТОВ«Авіста-Трейдінг» та відповідача ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» передати позивачу АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на вказану квартиру; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов’язання у сумі 11 001 235 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року ухвалено: позов ОСОБА_1 задовольнити частково; визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1 без додаткового акту вводу в експлуатацію; в іншій частині позовних вимог – відмовити; стягнути солідарно з відповідачів у дохід держави судові витрати в сумах 1700 грн. і 120 грн.
В апеляційній скарзі третя особа у справі: КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради просить заочне рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 листопада 2006 року позивач з відповідачем ТОВ«Авіста-Трейдінг» уклали договір доручення № П-1-11 на укладення договору пайової участі, за яким вказаний відповідач зобов’язався укласти з підрядною організацією договір дольової участі у будівництві жилої забудови по АДРЕСА_1. Відповідно до Додатку № 2 до договору доручення позивач повинен був сплатити вказаному відповідачу 334893,02 грн., що складається з розміру паю, який відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» повинен був передати відповідачу ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» та винагороди повіреного відповідача ТОВ«Авіста-Трейдінг». Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором доручення щодо внесення вказаних платежів. Відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» на виконання вказаного договору доручення від імені позивача уклав договір пайової участі в будівництві № 1-11 з відповідачем ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» від 09.11.2006 року відповідно до умов якого відповідач ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» зобов’язався побудувати за кошти позивача та передати останньому квартиру № 1-11 на 11 поверсі загальною площею 75,8 кв.м у вищевказаному житловому комплексі, а також документи для оформлення права власності на квартиру із запланованим закінченням будівництва житлового комплексу у другому кварталі 2007 року. Будівництво здійснювалось на земельній ділянці, що надана ТОВ «Авіста-Трейдінг» на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 424/31 від 30.11.2005 року. Розпорядженням № 1364-р від 24.08.2008 року Дніпропетровського міського голови жилій забудові по АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1. Відповідачі не виконали свої зобов’язання за вказаними договорами, а саме: відповідач ТОВ «ВКФ «Стальмонтаж» у передбачений строк (2 квартал 2007 року) житловий будинок в експлуатацію не ввів, квартиру позивачу не передав; відповідач ТОВ«Авіста-Трейдінг» не передав позивачу усі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру. За результатами обмірів БТІ площа квартири позивача в будинку по АДРЕСА_1 складає 77,9 кв.м, квартирі присвоєно № 81.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що договором між сторонами у справі було передбачено зобов’язання відповідача після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати позивачу усі необхідні документи для отримання в КП ДМБТІ свідоцтва про право власності, але відповідач свої зобов’язання не виконав, що перешкоджає позивачеві зареєструвати право власності на квартиру та нежитлове приміщення. З урахуванням Сертифіката відповідності № ДП000201 від 20.04.2010 року за результатами обстеження житлового будинку літ. А-25, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ч.2 ст. 8 ЦК України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об’єкта полягає у визначенні готовності об’єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність квартири і нежитлового приміщення до експлуатації у всіх аспектах визначена сертифікатом відповідності. Таким чином, квартира та нежитлові приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та не потребують іншого проведення дослідження готовності до експлуатації – прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації. Відхилення житлового будинку, квартир та нежитлових приміщень від проекту при їх будівництві не відбулося, будинок відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів і будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спірні об’єкти без додаткового акту введення в експлуатацію. У задоволенні інших позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки між позивачем та відповідачами склалися договірні відносини, які не передбачають відшкодування моральної шкоди, а сплата пені не передбачена умовами договорів, які уклав позивач з відповідачами. Керуючись нормами права статтями 16, 182, 328 Цивільного кодексу України визнав за позивачем право власності на спірну квартиру без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Але повністю з висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; суд неправильно застосував норми матеріального права; неповно суд з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно визначив спірні правовідносини та неправильно застосував норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно до умов вказаного договору про дольову участь у будівництві, - передача спірної квартири позивачу повинна бути здійснена після введення будинку в експлуатацію та після цього складається акт прийому передачі цієї квартири. Районний суду не перевірив доводи третьої особи у справі КП «ДМБТІ» про те, що спірний житловий будинок обліковується як об’єкт незавершеного будівництва та не дав оцінку вказаним обставинам. Сертифікат відповідності видається на підставі введення житлового будинку до експлуатації, але висновки суду в цій частині суперечать вказаному прийнятому судом доказу, без перевірки цього факту і надання належної оцінки.
Встановивши, що будинок № 27Д по пр. Кірова у м. Дніпропетровську, де розташована спірна квартира № 81, не введений в експлуатацію, суд першої інстанції всупереч ст. 331 ЦК України і умов договору про дольову участь у будівництві № 1-11 від 09 листопада 2006 року, визнав право власності за позивачем на вказану квартиру.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судова колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 необхідно відмовити у зв'язку з тим, що визнання права власності за позивачем є передчасним до вводу будинку в експлуатацію в установленому законом порядку і позивач не набув права власності на зазначене нерухоме майно відповідно до умов договору про дольову участь у будівництві № 1-11 від 09 листопада 2006 року та вимогам діючого законодавства (а.с.12).
На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат. У разі залишення позову без задоволення, понесенні судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради - задовольнити частково.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року – скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання права власності, і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста-Трейдінг», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Стальмонтаж», треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська міська рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання права власності на квартиру.
В іншій частині заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді колегії