АПЕЛЯЦІЙННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді Живоглядової І.К.
суддів Ферафонтова В.Ю., Алькової С.М.
за участю прокурора Трикозенко М.В.
розглянув 16 грудня 2010 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляцію ОСОБА_1, на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року,
встановила:
Цією постановою скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 від 12 серпня 2004 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3.( в теперішній час ОСОБА_1.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, та на постанову заступника прокурора Запорізької області Сідлецького А.А. від 12 серпня 2004 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.14 ч.1, ч.2 ст. 368 КК України – залишені без задоволення.
Мотивуючи своє рішення, суд вказав, що постанову про порушення кримінальної справи за ст.368 ч.2 КК України винесено з дотриманням вимог ст.ст.94,98 КПК України.
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року, на підставі того, що, на її думку, ні заступник начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, ні заступник прокурора Запорізької області Сідлецький А.А., при винесенні постанов про порушення кримінальної справи не переконались в законності отримання даних, які стали приводами для порушення справи, що призвело до винесення незаконних постанов.
Справа №10- 1-486/2010 р. Суддя в 1 інстанції Скрипченко Д.М.
Категорія ст.368 ч.2КК України Доповідач Ферафонтов В.Ю..
Заслухавши доповідача, думку прокурора, вважавшего апеляцію безпідставною, перевіривши матеріал за скаргою, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови.
Як убачається з постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року, при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанови заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 від 12 серпня 2004 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3.( в теперішній час ОСОБА_1.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, та на постанову заступника прокурора Запорізької області Сідлецького А.А. від 12 серпня 2004 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.14 ч.1, ч.2 ст. 368 КК України, суддя погодився з приводами та підставами, які були використані при прийнятті рішення про порушення справ.
Перевіряючи законність постанови, колегія суду вважає, що суд першої інстанції розглянув скаргу з додержанням вимог процесуального закону.
Суд прийняв до уваги та дав оцінку тому факту, що аналогічна за змістом скарга ОСОБА_1 раніше була розглянута апеляційним судом Запорізької області та Верховним Судом України, рішення яких набули чинності, та згідно з якими оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3.( в теперішній час ОСОБА_1.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, винесена на підставі достатніх і об’єктивних даних з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, у апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що із змісту оскаржуваних постанов про порушення кримінальної справи, не вбачається посилань на дані, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, аналізує дані, що слугували підставами для порушення справи, як докази.
Зважаючи на передбачений ст.382 КПК України особливий порядок та умови перевірки судових рішень по даній категорії справ, апеляційний суд не повинен удаватися до перевірки тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Тому законних підстав для прийняття апеляційним судом рішення, на основі оцінки доказів, про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, у колегії суддів немає.
Доказування наявності умислу при здійснені злочину, обставин, які свідчать про відсутність складу злочину, або інші, передбачені законом обставини, які можуть зробити неможливим подальше розслідування справи, проводиться в передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством порядку в ході досудового слідства слідчими органами.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року, якою скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 від 12 серпня 2004 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3.( в теперішній час ОСОБА_1.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, та на постанову заступника прокурора Запорізької області Сідлецького А.А. від 12 серпня 2004 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.14 ч.1, ч.2 ст. 368 КК України, залишені без задоволення, - залишити без змін.
Судді :