АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – Крегула М.М.
суддів - Лізанця П.М., Машкаринця І.М.
з участю прокурора – Василенка О.Ю.
особи, яка подала скаргу- ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2010 року про відмову в задоволенні скарги про скасування постанови прокурора про порушення кримінальної справи,-
встановив:
постановою прокурора Рахівського району від 20 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 порушена кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 у грудні 2003 року шляхом обману, використавши сфальсифіковану від імені ОСОБА_2 заяву про обмін з нею квартирами, заволоділа квартирою останньої по АДРЕСА_2, позбавивши потерпілу ОСОБА_3 та двох її неповнолітніх дітей житла.
Постановою Рахівського районного суду від 22 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора про порушення щодо неї кримінальної справи.
В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування вказаної постанови суду як незаконної.
Справа: № 10 - 518\2010 р.
Головуючий у першій інстанції: Ємчук В.В.
Доповідач: Машкаринець І.М.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не були достатньо повно з»ясовані підстави для порушення вказаної кримінальної справи, яка порушена на підставі анонімної заяви і відсутності підпису заявника та попередження його про відповідальність за неправдивий донос.
Апелянт вказує, що для з»ясування цих обставин вона настоювала на виклику в судове засідання потерпілої ОСОБА_2, так як вважає, що потерпіла не зверталась з заявою про порушення щодо неї кримінальної справи і по згоді з якою вона проводила обмін належних їм квартир, однак суд безпідставно відмовив в задоволенні її клопотання про виклик потерпілої, чим допустив суттєву неповноту при з»ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення її скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, думку прокурора, який апеляцію вважає необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Ці вимоги процесуального закону при розгляді скарги ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано.
Як убачається з матеріалів справи суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Рахівського району від 20.02.2008 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, прийшов до висновку про наявність передбачених в ст.94 КПК України приводів і підстав для її порушення.
Цей висновок суду ґрунтується на законі та матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, які досліджувались у судовому засіданні.
Зокрема, як зазначено в постанові прокурора про порушення вказаної кримінальної справи приводом для її порушення слугувала заява ОСОБА_2 та матеріали проведеної за цією заявою перевірки щодо заволодіння ОСОБА_1 шляхом обману належної потерпілій та її малолітнім дітям квартири АДРЕСА_1, тобто справа порушена прокурором унаслідок безпосереднього виявлення ним ознак злочину, за матеріалами перевірки, зібраними у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства України.
Умотивовано відхилені судом і доводи скарги ОСОБА_1 про те, що заява ОСОБА_2, на яку посилається прокурор у постанові про порушення кримінальної справи як на привід для її порушення, є анонімною і невідомо кому адресованою.
Постанова суду містить і посилання на підстави для порушення кримінальної справи, зокрема на достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, при заволодінні нею належною потерпілій ОСОБА_2 квартирою.
Враховуючи, що наведені в апеляції ОСОБА_1 доводи не спростовують висновків суду щодо законності постанови про порушення щодо неї кримінальної справи і не є достатніми для скасування цього судового рішення, апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Рахівського району від 20 лютого 2008 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 про її скасування залишити без задоволення.
Судді: