Справа № 2-1978/2010р.

                                                            РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року

                 Красноперекопський міськрайонний  суд  Автономної Республіки Крим

у складі :  головуючого судді   Мамаєвої О.В.,

                  при секретарі            Гевак С.М.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивачів ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі Красноперекопського міськрайонного суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання відповідача та її неповнолітньої дочки ОСОБА_8 такими, що втратили право користування  жилим приміщенням, треті особи орган опіки та піклування Красноперекопської міської ради, ОСОБА_9, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення,

                                                            ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_7 про визнання ОСОБА_7 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_8 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 на підставі ст.405 ЦК України, вказуючи, що позивачі є співвласниками квартири, в квартирі зареєстровані, однак не поживають понад 2 роки ОСОБА_7 та її неповнолітня дочка ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, в якій з моменту придбання з її згоди проживають її син ОСОБА_9, його дружина ОСОБА_7, та їх неповнолітня дитина ОСОБА_8 Позивач не заперечує проти їх реєстрації за місцем проживання.

 Відповідачка добровільно не бажає знятись із реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Позивачі вважають, що реєстрація відповідачки у спірній квартирі створює їм перешкоди у здійсненні права користування квартирою.

Просять визнати відповідачку та її неповнолітню дочку такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням на підставі ст. 405 ЦК України.

В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги, вказали, що позивач ОСОБА_1 у 2002р. після смерті її матері отримала у спадщину жилий будинок за адресою: АДРЕСА_3, в який з її згоди поселились проживати її син ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_7 У 2004р. позивачка подарувала вказаний будинок сину – ОСОБА_9, який у 2008р. разом із дружиною ОСОБА_7 вирішив продати та придбати квартиру АДРЕСА_2. Однак, оскільки в будинку була зареєстрована неповнолітня дитина, то для продажу будинку необхідна була згода органу опіки та піклування, тому на період продажу жилого будинку по АДРЕСА_3, позивачі дали згоду на реєстрацію відповідачки із неповнолітньою дочкою у АДРЕСА_1.  Після реєстрації у квартирі в липні 2008р., син ОСОБА_9 з ОСОБА_7 та дитиною продовжували проживати у АДРЕСА_3. У спірну квартиру після реєстрації, відповідачка не вселялась, своїх речей не приносила, комунальні послуги не сплачувала.

Продавши АДРЕСА_3, син ОСОБА_9, придбав квартиру АДРЕСА_2, та оформив документи на ОСОБА_1

Після оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_9 з ОСОБА_7 та неповнолітніми дітьми переїхали із будинку по АДРЕСА_3 в АДРЕСА_2.

Таким чином, з моменту реєстрації у липні 2008р., відповідачка у спірну квартиру не вселялась та не проживала. На підставі чого, позивачі просять визнати відповідачку та її неповнолітню дочку такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення, вказуючи, що 09.08.2008р. вона разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_10  поселилась та зареєструвалась як член сім?ї відповідачів у АДРЕСА_1. Із відповідачами склались неприязні відносини, в зв’язку із чим вона із дітьми змушена тимчасово проживати у АДРЕСА_2. З приводу того, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні спірним житлом, ОСОБА_7 зверталась із заявою до міліції, однак їй було рекомендовано звернутись до суду.

На підставі ст. 156 ЖК України, вона має право користування спірною квартирою нарівні із ОСОБА_8, тому просить суд вселити її у спірне житло.  

Ухвалою суду від 15.11.2010р. до участі у справі за зустрічним позовом ОСОБА_11, в якості третьої особи залучено ОСОБА_3, ухвалою суду від 23.11.2010р.,  - в якості 3-ї особи залучено – ОСОБА_9  

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги. ОСОБА_3 вказав, що він не давав згоди на реєстрацію відповідачки у АДРЕСА_1 Позивач ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_12 з дітьми та ОСОБА_9 проживають у належній їй квартирі АДРЕСА_2, з її згоди, вона не заперечує проти реєстрації ОСОБА_7 за вказаною адресою, однак відповідачка не бажає реєструватись за місцем проживання.

Із зустрічним позовом не згодні, при цьому не заперечують, що у вересні 2010р. відповідачка телефонувала ОСОБА_1, та просила дозволу на вселення у спірну квартиру, на що їй було відмовлено.

Відповідач ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_6 вказали, що з позовом не згодні, підтримали зустрічний позов.

Відповідач вказала, що після продажу АДРЕСА_3, та реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 у липні 2008р. вона проживала у спірній квартирі близько місяця, після чого, зробивши ремонт у одній кімнаті квартири по вул.Спортивній, вона із чоловіком та дітьми переїхала на постійне проживання у квартиру АДРЕСА_2. Ремонт на сьогоднішній день у квартирі не закінчено, що робить неможливим проживання у вказаній квартирі, також у неї склались неприязні відносини із чоловіком, тому вона бажає вселитись у квартиру АДРЕСА_1, за місцем реєстрації – до батьків чоловіка. Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджають їй у вселенні у спірну квартиру – не дають дозволу на вселення.  

Третя особа ОСОБА_9 пояснив, що у 2001р. з ним до Криму із Росії приїхала ОСОБА_7, та вони разом поселились тимчасово у його батьків – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 прожили кілька місяців, після чого винаймали житло на 10 мікрорайоні у м.Красноперекопськ, а після оформлення ОСОБА_1 спадщини, переїхали проживати у АДРЕСА_3 м.Красноперекопськ. У 2004р. ОСОБА_1 подарувала йому  вказаний будинок. У 2008р. він із дружиною вирішив продати будинок по вул.Мендєлєєва та придбати квартиру. Оскільки в будинку була зареєстрована неповнолітня дитина, то для продажу будинку необхідна була згода органу опіки та піклування, тому на період продажу жилого будинку по АДРЕСА_3, позивачі дали згоду на реєстрацію відповідачки із неповнолітньою дочкою у АДРЕСА_1.  Після реєстрації у квартирі в липні 2008р., він разом із ОСОБА_7 та дитиною продовжували проживати у АДРЕСА_3. У спірну квартиру після реєстрації, вони не вселялись. Вони домовились із новими власниками будинку по вул.Мендєлєєва, що деякий час після продажу вони поживуть, до придбання квартири. Після придбання квартири АДРЕСА_2, вони із ОСОБА_7 та дітьми переселились в квартиру.  

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з’явився, згідно заяви від 13.12.2010р., справу просить розглядати у відсутність представника, рішення залишають на розсуд суду.

У попередніх судових засіданнях представник 3-ї особи ОСОБА_13 вказала, що із позовними вимогами не згодна, підтримала зустрічний позов.

Суд, вислухавши позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4, відповідачку ОСОБА_7, її представника ОСОБА_6, третю особу ОСОБА_9, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позовні вимоги позивачів та зустрічний позов відповідача залишити без задоволення.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рівних долях, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло  /а.с. 11/ .

Згідно довідки з місця проживання /а.с.10/ у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8

28.04.2001р. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали шлюб /а.с. 12/, ІНФОРМАЦІЯ_2. у них народилась дитина ОСОБА_8 /а.с.13/.

Як слідує із пояснень сторін, ОСОБА_9 з ОСОБА_7, яка переїхала із Росії, у 2001р. тимчасово поселились у квартирі батьків ОСОБА_9 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1. Проживши у батьків кілька місяців, ОСОБА_9 з ОСОБА_7 стали винаймати житло у м.Красноперекопську, в подальшому переїхали на постійне проживання у АДРЕСА_3 м.Красноперекопськ, який ОСОБА_1 отримала у спадок після смерті своєї матері, а 01.12.2004р. подарувала сину – ОСОБА_9

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

28.07.2008р. ОСОБА_9 продав будинок АДРЕСА_3 /а.с. 43/. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 м.Красноперекопськ /а.с. 15, 16/.

Із пояснень сторін слідує, що перед продажем АДРЕСА_3 м.Красноперекопськ, ОСОБА_7 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 знялись із реєстрації за вказаною адресою та з дозволу співвласників квартири  АДРЕСА_1 – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, були зареєстровані у квартирі по вул.Калініна, оскільки в іншому випадку необхідно було отримати дозвіл органу опіки та піклування при продажі АДРЕСА_3 у зв’язку із реєстрацією у вказаному будинку неповнолітньої дитини – ОСОБА_8

При цьому ОСОБА_3 вказав, що він не давав дозволу на реєстрацію відповідачки у спірній квартирі, однак доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав, тому суд не бере до уваги його пояснення.

Позивачі та третя особа ОСОБА_9 зазначають, що після реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 в липні 2008р., ОСОБА_9 з ОСОБА_7 та дитиною продовжували проживати у АДРЕСА_3. У спірну квартиру після реєстрації, відповідачка не вселялась, своїх речей не приносила.

ОСОБА_7 заперечує вказані обставини, зазначає, що після реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, вона разом із чоловіком та неповнолітніми дітьми проживала кілька місяців (як уточнила в останньому судовому засіданні – 2 місяці), оскільки в цей час вони шукали для купівлі  квартиру, а після придбання квартири по вул.Спортивній – робили там ремонт, зробивши ремонт в одній кімнаті – переселились для постійного проживання у квартиру АДРЕСА_2.

 Однак, вказані відповідачкою обставини, крім показань позивачів та третьої особи ОСОБА_9, спростовуються показаннями свідків зі сторони позивачів - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, та свідків зі сторони відповідачки – ОСОБА_19, ОСОБА_17, які вказали, що після продажу будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_7 з дітьми та чоловіком, продовжувала проживати будинку, а після придбання квартири АДРЕСА_2, одразу переселились на вказану квартиру.

Показання свідка ОСОБА_16, яка підтвердила доводи ОСОБА_7, суд ставить під сумнів, оскільки про вказані обставини їй стало відомо зі слів ОСОБА_7

Також сторонами не оспорюється той факт, що ОСОБА_7 у вересні 2010р. зверталась до ОСОБА_1 з проханням про вселення у квартиру АДРЕСА_1, однак ОСОБА_1 відмовила їй у вселенні у вказане житло, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце проживання у кв.АДРЕСА_2.

На даний час ОСОБА_7 разом із чоловіком ОСОБА_9 та дітьми – ОСОБА_10, ОСОБА_8, з дозволу власника квартири – ОСОБА_1,  проживають у квартирі АДРЕСА_2 м.Красноперекопськ.

Власник квартири – ОСОБА_1 не заперечує проти реєстрації відповідачки з дітьми за місцем проживання за адресою – кв. АДРЕСА_2 м.Красноперекопськ.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_2, складеного спеціалістом органу опіки та піклування, встановлено, що квартира складається із трьох кімнат, (одна із яких є непридатною для проживання), є тепло-, водо-, газопостачання, опалення. Дітям відведено окреме спальне місце, достатньо місця для індивідуальних занять та ігор. Квартира потребує капітального ремонту /а.с.68/.

 Згідно акту обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1, складеного спеціалістом органу опіки та піклування, встановлено, що квартира складається з двох кімнат, в одній кімнаті проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у іншій – ОСОБА_3, квартира знаходиться у придатному для проживанні стані. Площа квартири не дозволяє проживанню ще однієї сім’ї у складі 3 чоловік /а.с. 86/.

Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

У судовому засіданні встановлено, що з моменту реєстрації у липні 2008р., відповідач у спірній квартирі не проживала, таким чином, виходячи із положень ст. 405 ЦК України, право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1, не набула.

Реєстрація сама по собі не встановлює право на житло.

Отже, підстав для задоволення позовних вимог про визнання відповідачки та її неповнолітньої дочки такими, що втратили право на користування спірним житлом судом не встановлено, оскільки вони не набули такого права.

На підставі чого, відсутні підстави для вселення відповідачки у спірне житло.

Відповідачка разом із чоловіком ОСОБА_20, та неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_10, з дозволу власника квартири – ОСОБА_1, проживають у квартирі АДРЕСА_2 м.Красноперекопськ.

  В зв’язку з чим, позовні вимоги про визнання відповідачки та її неповнолітньої дочки такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням, та зустрічний позов про вселення у спірне приміщення, задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі слід віднести на рахунок сторін.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218  ЦПК України, на підставі ст.ст. 405, 406 Цивільного кодексу України,  ст. 156 ЖК України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання відповідача та її неповнолітньої дочки ОСОБА_8 такими, що втратили право користування  жилим приміщенням, залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення, залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок сторін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення.

                     СУДДЯ: