У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Мартинюка В.І., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, про скасування рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради №619/17 від 8 грудня 1998 року та від №364/10 від 4 травня 2001 року; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про припинення права спільної власності, виділення у власність нежитлових приміщень та за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа – Першотравнева районна рада м. Чернівці, про усунення перешкод у користуванні коридором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 квітня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вищезазначеними рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради надано дозвіл ОСОБА_5 переобладнати під стоматологічний кабінет власну квартиру АДРЕСА_1 у м. Чернівцях та закріплено підвальні приміщення за квартирами цього будинку. Ці рішення прийнято з порушенням чинного законодавство, а саме перепланування житлових приміщень для розміщення в них офісів, контор чинним законодавством не передбачено, переобладнання повинно проводитися зі згоди співкористувачів та співвласників, розподіл підвальних приміщень не забезпечив право власників квартир на пропорційний розподіл допоміжних приміщень, тому позивач просив ці рішення скасувати.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, у якому просили визначити порядок роздільного користування підвальним приміщенням та усунути перешкоди в користуванні вбиральнею, посилаючись на те, що належним чином отримали дозвіл виконкому Чернівецької міської ради на переобладнання своєї квартири, а ОСОБА_4 самовільно зробив отвір із своєї квартири у вбиральню, встановив дверний блок, замурував вхід до вбиральні загального користування.
ОСОБА_9 звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні коридором.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2009 року 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково, позов ОСОБА_9 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 15 квітня 2010 року рішення районного суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо виділу їм у власність допоміжних господарських приміщень в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 та припинення спільної сумісної власності на вказані підвальні допоміжні господарські приміщення скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено. У решті рішення районного суду залишено без змін.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, це рішення відповідає встановленим у справі обставинам у справі. Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Мартинюк В.І. Ткачук О.С.