Справа 2-а-702/10 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 вересня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Воробйова В.В.,
при секретарі Панасюку І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта міліції Москаленка Олександра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта міліції Москаленка Олександра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним.
У протоколі серії ВЕ1 № 029007 від 05.07.2010 року, складеному відносно позивача, зазначається, що він 05.07.2010 року о 14 год. 55 хв. керуючи автомобілем «МАЗДА», державний номерний знак НОМЕР_1, по автодорозі Р-06-114 км Ульянівка-Миколаїв, перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 ПДР швидкість руху в 60 км/год. на 35 км/год., рухаючись зі швидкістю 95 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху». На підставі зазначеного протоколу відповідачем було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 205148 від 05.07.2010 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
З даною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що не порушував правил дорожнього руху України, а також ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Позивач зазначив, що він керував автомобілем «МАЗДА», державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Р-06-114 км Ульянівка-Миколаїв з дотриманням Правил дорожнього руху, так, у той час і у тому місці, де було зупинено транспортний засіб позивача, він рухався у потоці машин, при чому більшість з них однозначно рухалися зі швидкістю більшою, ніж була швидкість автомобіля позивача. У час вчинення правопорушення дорога була досить завантажена автомобілями. Показання приладу «Беркут», що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 95 км./год. говорять лише про те, що в зоні виміру, що охоплює всі ряди руху, протяжністю не менше 350 м, будь-який автомобіль міг рухатися з такою швидкістю. У випадку, якщо в зоні виміру швидкості приладом «Беркут» рухається декілька транспортних засобів, то приладом буде зафіксована швидкість найшвидшого транспортного засобу, навіть за умови, що такий автомобіль буду рухатися в кінці потоку. З показників приладу «Беркут» ідентифікувати транспортний засіб, який рухався в транспортному потоці і перевищив швидкість, неможливо. Відповідачем у постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач перевищив швидкість в зоні дії знака 5.45 дод. 1 ПДР, не зазначивши в якому саме населеному пункті рухався позивач та не зазначено, де саме знаходиться даний дорожній знак ? дійти до висновку, що 114 км автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв позначений саме дорожнім знаком 5.45 не є можливим.
ОСОБА_1 намагався довести інспектору, що не порушував правил дорожнього руху, проте інспектор ДПС не реагував на його доводи.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, в той час як він був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, заперечення проти позову не надав.
Згідно ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, і їх слід задовольнити, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху підтверджується наданими суду доказами.
Так, із копії постанови серії ВЕ № 205 148 від 05.07.2010 року (а.с.6) вбачається, що 05.07.2010 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «МАЗДА», державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Р-06-114 км Ульянівка-Миколаїв, перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 ПДР швидкість руху в 60 км/год. на 35 км/год., рухаючись зі швидкістю 95 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху». Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що при винесенні постанови інспектором не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення; не враховано пояснень позивача, який свою вину не визнав, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визнає правдивими.
Аналізуючи дану постанову, видно, що в ній, крім зазначення дати, часу, вказано, що позивач, керуючи автомобілем по автодорозі Р-06-114 км Ульянівка-Миколаїв, перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 ПДР швидкість руху в 60 км/год. на 35 км/год., рухаючись зі швидкістю 95 км/год., що не підтверджується жодним доказам з боку інспектора ДПС.
Оскільки, інших доказів вчинення правопорушення суб’єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.
Тому, суд, не приймає до уваги дану постанову про скоєння адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, і вважає пояснення позивача щодо не вчинення в даному випадку правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, правдивими.
Ст.69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161,163 КАС України, на підставі ст.ст.7, 8, 9, 11, 69, 70, 71, 86, 162 КАС України, ст.ст.251, 252 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта міліції Москаленка Олександра Володимировича серії ВЕ № 205148 від 05.07.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та провадження по справі закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає
Суддя: