Справа № 2-а-2795 за 2010 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 грудня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Рябота В.І.,
розглянувши у судовому засіданні, в порядку письмового провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення з органу владних повноважень – управління пенсійного фонду України в м. Прилуки, не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області щодо нарахування та виплати їй у 2009-2010 роках соціальної допомоги, як дитині війни, у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, та стягнути з відповідача на її користь соціальну допомогу за період 2009 - 2010 роки - по час звернення з позовом до суду у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, а також просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, мотивуючи тим, що про порушення своїх прав дізналася з публікацій у пресі в 2010 році, де роз’яснювалося, що дана категорія справ розглядається в порядку цивільного судочинства у межах трьохрічного строку позовної давності, а рішенням Конституційного Суду від 9 вересня 2010 року, відповідно до якого справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства в межах шестимісячного строку позовної давності, обмежені її права.
В судове засідання позивачка не з’явилася, але в позовній заяві справу просить розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, але в письмовому запереченні просив розглянути справу без участі його представника, тому суд визнав можливим відповідно до ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв’язку з чим відповідно до ст. 41 ч. 1 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В письмовому запереченні на позов відповідач просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, і підстав для його поновлення немає, та посилаючись на те, що надбавка до пенсії позивачці у 2009 році виплачувалася відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і в такому ж розмірі продовжує виплачуватись у 2010 році, в зв’язку з чим посилання позивача на незаконність дій відповідача вважає безпідставними та не обґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи позивач має статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення ( а.с. 5 ), а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» її пенсія, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, має бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто вимоги позивачки про нарахування та виплату їй щомісячної державної соціальної допомоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, але частково, в межах шестимісячного строку позовної давності, який встановлено ч. 2 ст. 99 КАС України.
Суд не може прийняти до уваги пояснення позивача, що строк звернення до суду вона пропустила з поважних причин, тому що Конституційний Суд України ще 22 травня 2008 року виніс рішення № 10-рп/2008, яким визнав, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів і дане рішення суду було надруковано у всіх офіційних виданнях, тобто позивач мав право і можливість звернутися до суду в будь-який час в межах строку позовної давності як в 2009, так і в 2010 роках, тобто суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивачем до суду не є поважними, а тому підстав для поновлення строку не має, в зв’язку з чим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України в даній частині позов має бути залишений без розгляду.
Суд також не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо суті позову, що він діяв в межах чинного законодавства, а саме Закону України «Про Державний бюджет України», яким вносилися зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно розмірів доплат до пенсії або щомісячного довічного грошове утримання чи державної соціальної допомоги, та відповідними постановами Кабінету Міністрів України, оскільки, як зазначалося вище Конституційний Суд України ще 22 травня 2008 року виніс рішення № 10-рп/2008, яким визнав, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів , а тому будь-які положення закону про Державний бюджет, чи то постанови Кабінету Міністрів, які вносять зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно розмірів доплат до пенсії або щомісячного довічного грошове утримання чи державної соціальної допомоги, є незаконними ( не конституційними ) і застосуванню не підлягають.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності, який обчислювати з дня подання заяви до суду, тобто з 02 червня по 02 грудня 2010 року , в іншій частині вимог позов має бути залишений без розгляду.
Також, в резолютивній частині позову позивач просить стягнути з відповідача недоплачену соціальну допомогу, не зазначаючи при цьому суму.
Відповідно до ст.105 ч. 3 п. 4 КАС України адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконними діями, рішенням чи бездіяльністю. Але недоплачена соціальна допомога не є шкодою, тому стягненню не підлягає, до того ж нарахування соціальної допомоги проводиться відповідачем. Але суд приймає до уваги, що з мотивувальної частини позову витікають вимоги щодо нарахування та виплати відповідачем позивачці соціальної допомоги. Відповідно до ст. 162 ч. 2 п. 2 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, а тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги шляхом зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02 червня по 02 грудня 2010 року.
Відповідно до ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивачки слід стягнути З (три) грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.
На підставі ст., ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст., ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст., ст. 9, 11, 71, 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення з органу владних повноважень – управління пенсійного фонду України в м. Прилуки, не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 02 червня по 02 грудня 2010 року
Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Прилуки Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02 червня по 02 грудня 2010 року, з урахуванням отриманих нею сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Позовні вимоги ОСОБА_1, в частині поновлення строку звернення до суду про нарахування та виплаті щомісячної державної допомоги за період 2009 року та до 02 червня 2010 року – залишити без розгляду.
Постанову може бути оскаржено в Київському апеляційному адміністративному суді через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: