Справа № 2-3641/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування Новомосковської міської ради про визначення часток, визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 третя особа Орган опіки та піклування Новомосковської міської ради про визначення часток, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в якому просить суд:
- визнати в спільному сумісному майні – квартирі АДРЕСА_1 частки всіх співвласників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ј частині кожному;
- визнати за позивачем право власності на ј частину вказаної квартири;
- встановити порядок користування вказаною квартирою, виділивши позивачеві кімнату № 9 загальною площею 10,5 кв.м., а відповідачам кімнати № 3, площею 16,7 кв.м., № 4 площею 7,9 кв.м. та № 8 площею 12,5 кв.м., залишивши у спільному користування приміщення коридору, кухні, ванної та лоджії;
- зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачеві в користуванні кімнатою № 9 та приміщеннями загального користування в квартирі АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідачка по справі його колишня дружина, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діти. Їм всім на підставі свідоцтва про право власності на житло належить квартира АДРЕСА_1.
В даний час в зв’язку з тим, що сім'я розпалась, виникла необхідність у визначенні часток співвласників та визначення порядку користування спірною квартирою, а тому він вимушений звернутись з даним позовом до суду.
Позивач вважає, що частки співвласників у вказаній квартирі є рівними і кожному співвласнику належить по ј частині вказаної квартири.
При визначенні порядку користування квартирою позивач зазначає, що квартира чотирикімнатна, кожному співвласнику має належати по 11,9 кв.м. житловою площі, кімната № 9 ізольована, а тому позивач вважає, що порушень прав співвласників задоволенням його позовних вимог не відбудеться.
ОСОБА_2 звернулась до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд: визначити частки співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 рівними по ј частині квартири; визнати за ОСОБА_2 ј частку вказаної квартири; визнати за ОСОБА_3 ј частку вказаної квартири; визнати за ОСОБА_4 ј частку вказаної квартири.
Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої вона підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 та не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої вона підтримує свої позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Представник Новомосковської міської ради як органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги сторін обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 8).
Згідно ст. ст. 370 ч. 2, 372 ч. 2 ЦК України, у разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором, законом або рішенням суду.
В судовому засіданні не встановлено наявність договору чи рішення щодо спільного майна, а також законодавство України не обмежує права співвласників у спірній квартирі, а отже суд вважає встановленим, що учасникам спільної сумісної власності в квартирі при її приватизації належало по 1/4 частині спірної квартири.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог позивачів в частині визначення їх часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області в розмірі ј частини вказаної квартири.
Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на ј частину спірної квартири, то вони задоволенню не підлягають оскільки в судовому засіданні встановлено, що за позивачем зареєстровано право власності в спірній квартирі, що вбачається з копії свідоцтва про право власності на майно від 05.09.2005 року, а тому суд не вбачає за доцільне визнавати повторно за ним право власності на вже належне йому майно.
Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визначення порядку користування спірною квартирою, то суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні сторони самостійно не домовились про порядок користування спірною квартирою, а тому суд вважає за можливе встановити такий порядок.
Згідно копії технічного паспорту на спірну квартиру квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 73,2 кв.м., житлову площу 47,6 кв.м. та складається з: коридору 1 площею 10,5 кв.м., кухні 2 площею 9 кв.м., житлової кімнати 3 площею 16,7 кв.м., житлової кімнати 4 площею 7,9 кв.м., ванни 5 площею 3,8 кв.м., кімнати 8 площею 12,5 кв.м., кімнати 9 площею 10,5 кв.м., лоджії І площею 2,3 кв.м.
Так, на кожного зі співвласників у спільній сумісній власності на спірну квартиру припадає по 11,9 кв.м. житлової площі, а отже позивачу належить виділити в користування житлову площу у вказаному розмірі.
Оскільки в квартирі відсутня житлова кімната, яка б по розмірам склала 11,9 кв.м., позивач ОСОБА_1 просить, щоб йому була виділена в користування кімната 9 загальною площею 10,5 кв.м., суд вважає, що не буде помилкою та не порушить прав інших власників квартири виділення позивачу ОСОБА_1 житлової кімнати площею 10,5 кв.м., а відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 кімнати 3, площею 16,7 кв.м., 4 площею 7,9 кв.м. та 8 площею 12,5 кв.м.
Коридор 1 площею 10,5 кв.м., кухню 2 площею 9 кв.м., ванну 5 площею 3,8 кв.м. та лоджію І площею 2,3 кв.м. належить залишити у спільному користуванні співвласників спірної квартири, оскільки ці приміщення необхідні для безперешкодного проходу сторін в кімнати, які їм виділені та для забезпечення належних умов проживання.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні кімнатою № 9 та приміщеннями загального користування в квартирі АДРЕСА_1, то суд приходить до наступного.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.
Статтею 150 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру (частину), користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 підлягає зобов’язанню не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні виділеною йому кімнатою та приміщеннями загального користування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10, 79, 84, 85, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 317, 369, 370, 372, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування Новомосковської міської ради про визначення часток, визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 третя особа Орган опіки та піклування Новомосковської міської ради про визначення частокзадовольнити частково.
Визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі ј частини квартири.
Визначити частку ОСОБА_2 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі ј частини квартири.
Визначити частку ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі ј частини квартири.
Визначити частку ОСОБА_4 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі ј частини квартири.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- виділити ОСОБА_1 в користування житлову кімнату № 9 – площею 10,5 кв.м.
- виділити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування житлові кімнати № 3, № 4 та № 8 площею 16,7 кв.м., 7,9 кв. м. та 12,5 кв.м. відповідно.
- залишити у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коридор 1 площею 10,5 кв.м., кухню 2 площею 9 кв.м., ванну 5 площею 3,8 кв.м. та лоджію І площею 2,3 кв.м.
Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 кімнатою житловою площею 10,5 кв.м. та приміщеннями загального користування в квартирі АДРЕСА_1
В іншій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя С.П. Мельниченко