Справа № 2а-3779/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         23 грудня  2010 року   Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                   Грищенко В.М.

при секретарі                                                            Демченко О.Г.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень , -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В позовній заяві посилався на те, що 23 липня 2010 року інспектором ДПС було винесено постанову серії АЕ № 201102 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КпАП України, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 600 гривень, згідно якої 23 липня 2010 року о 07 годині 30 хвилин, позивач керував транспортним засобом «ГАЗ 31105» д/н НОМЕР_1, по пр. Петровського в м. Дніпропетровську не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» з табличкою, рухався в зоні дії знаку, а також не мав при собі  страхового полісу цивільно-правової відповідальності. Просив скасувати зазначену постанову та закрити провадження по справі, оскільки обставини викладені в постанові не відповідають дійсним обставинам справи, а саме: на дорозі була відсутня дорожня розмітка, а позивач рухався посередині дороги. Копію полісу страхування позивач пред’явив інспектору, оскільки оригінал було передано до страхової компанії для оформлення матеріалів ДТП, яке мало місце 22.07.2010 року.

           Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

           Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

           Суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

           Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

           Судом встановлено, що 23 липня 2010 року о 07 годині 30 хвилин, позивач керував транспортним засобом «ГАЗ 31105» д/н НОМЕР_1, по пр. Петровського в м. Дніпропетровську не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» з табличкою, рухався в зоні дії знаку, а також не мав при собі  страхового полісу цивільно-правової відповідальності, внаслідок чого інспектором ДПС було складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено постанову серія АЕ № 201102 по справі про адміністративне правопорушення. Однак, обставини викладені у постанові не відповідають дійсним обставинам справи, що було встановлено під час судового розгляду.

          Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Відповідно до ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні письмові пояснення свідків, а також їх підписи в протоколі про адміністративне правопорушення.    

      Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надані належні докази, передбачені ст.ст. 251, 258 КУпАП того, що позивачем було здійснено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.                

          Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

               У відповідності до ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного штрафу; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

              Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в іншій частині вимоги незаконні, тому задоволенню не підлягають.

             Керуючись ст. ст. 252, 256 КпАП України, ст. ст. 11, 12,  18, 71,  128, 158- 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

           Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

           Визнати незаконною та скасувати постанову ІДПС БДПС м. Дніпропетровська старшини міліції Коваленко Олексія Анатолійовича , серія АЕ № 201102, по справі про адміністративне правопорушення  датовану 23 липня 2010 року, відносно ОСОБА_1 .

            В іншій частині позову відмовити.

            Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                           В.М. Грищенко