Справа № 2-а-2335/2010 р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження)

2 грудня 2010 року                                                                                     м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області О.В.Волювач  розглянувши в порядку скороченого  провадження в приміщенні Лубенського міськрайонного суду, адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду в Лубенському  районі Полтавської області про  визнання відмови протиправною і зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як  «Дитині війни» за період  2009-2010 рр., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 цього Закону в редакції від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV (набрав чинності 01.01.2006 р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, протягом зазначеного позивачем проміжку часу, відповідач  проводив нарахування та виплату йому підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в значно менших розмірах, ніж це передбачено діючими положеннями ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок  щодо виплати «Дітям війни» 30% доплати до пенсії  та поклала виконання цього обов’язку  на центральні органи виконавчої влади – Пенсійний  фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили належних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 46  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пенсії, що не отримані  з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Виходячи з того, що предметом оскарження є неправомірність дій відповідача щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії та її виплаті в повному обсязі, ці позовні вимоги нерозривно пов’язані  між собою, а тому немає підстав для обмеження позовних вимог позивача будь яким строком.

Згідно практики Європейського суду з прав людини неспроможність держави виконувати свої зобов’язання не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 28, 46 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6-14, 18, 71, 183-2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області щодо перерахунку та виплати  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру  встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період   з 1 січня 2009 року по 31 грудня  2010 року, врахувавши раніше проведені виплати.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню .

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.  

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

        Суддя Лубенського міськрайонного суду                                                            О.В.Волювач