КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2010 № 6/58д
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Ковальчук О.О. (дов. №630711 від 15.02.2010 р.)
від відповідача -Тимошенко О.А. (дов. №3-15/932 від 22.10.2010 р.)
від третьої особи - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2010
у справі № 6/58д ( .....)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Чернігівської міської ради
третя особа позивача
третя особа відповідача ЗАТ "Трест Київміськбуд-1"
про розірвання договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1., позивач) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Чернігівської міської ради (далі за текстом - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р., укладеного між Чернігівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Пилипчук Марією Пилипівною, з 04.03.2009 р.
В судовому засіданні місцевого господарського суду 15.04.2010 р. позивачем надана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої останній просить розірвати договір оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р., укладений між Чернігівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1
15.04.2010 р. ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі №6/58 д залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство „Трест Київміськбуд-1”.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі №6/58д у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 30.06.2010 р. Чернігівська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі №6/58д в частині висновків, викладених в його мотивувальній частині, резолютивну частину рішення залишити без змін.
Підставою для зміни рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушено норми ст.ст. 12, 120, 126, 141, Земельного кодексу України; п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст. 58 Конституції України, оскільки: по-перше, висновки господарських судів про автоматичне припинення договору оренди землі внаслідок відчуження об’єкта нерухомості, який знаходився на орендованій земельній ділянці, не відповідають вимогам чинного законодавства; по-друге, чинним законодавством визначено єдиний порядок здійснення органом місцевого самоврядування розпорядження земельними ділянками комунальної власності – шляхом прийняття відповідних рішень.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.12.2010 р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі №6/58д в частині висновків, викладених в його мотивувальній частині, резолютивну частину рішення залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.12.2010 р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі №6/58 д залишити без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.07.2008 р. між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки №3369, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування на строк 5 років земельну ділянку загальною площею 0,1870 га в місті Чернігові для експлуатації частини нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (п.п.1, 6 Договору).
Договір оренди земельної ділянки від 08.07.2008 р. №3369 зареєстрований у Чернігівському міському відділенні Чернігівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний напис.
04.03.2009 р. між позивачем та третьою особою укладено договір міни, за яким ОСОБА_1 міняє належне їй на праві власності нерухоме майно: частину цеху металовиробів літ. А-1, А-2, а-1, а1-1: приміщення літ. 23 площею 23,3 кв.м., літ.24 площею 31,7 кв.м., літ. 4-1 площею 491,1 кв.м. - загальною площею 546,1 кв.м., що складає 83/200 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на майнові права на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень загальною площею 278,97 кв.м. (вбудовані приміщення №2 будівельною площею 181,12 кв.м. та частину підвальних приміщень: робоча кімната „4” будівельною площею 53,14 кв.м., робоча кімната „5” будівельною площею 40,58 кв.м., санвузол та коридор будівельною площею 4,13 кв.м.), що будується за адресою: АДРЕСА_2, які належать Закритому акціонерному товариству „Трест Київміськбуд-1”, а ЗАТ „Трест Київміськбуд-1”, в свою чергу, міняє майнові права на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень загальною площею 278,97 кв.м. (вбудовані приміщення №2 будівельною площею 181,12 кв.м. та частину підвальних приміщень: робоча кімната „4” будівельною площею 53,14 кв.м., робоча кімната „5” будівельною площею 40,58 кв.м., санвузол та коридор будівельною площею 4,13 кв.м.), що будується за адресою: АДРЕСА_2, на частину в цеху металовиробів літ. А-1, А-2, а-1, а1-1: приміщення літ. 23 площею 23,3 кв.м., літ.24 площею 31,7 кв.м., літ. 4-1 площею 491,1 кв.м. - загальною площею 546,1 кв.м., що складає 83/200 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1
Договір міни посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 04.03.2009 р., зареєстрований в реєстрі за №1196.
22.10.2009 р. між позивачем та третьою особою укладено договір про внесення змін та доповнень до договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В. 04.03.2009 р. за реєстровим номером 1196, згідно якого у зв’язку з введенням в експлуатацію нерухомого майна - групи нежитлових приміщень і зміни адреси, сторони договору за взаємною згодою домовились внести наступні зміни та доповнення до договору міни, виклавши пункти 1 та 2 в новій редакції.
Так, ОСОБА_1 міняє належне їй на праві власності нерухоме майно: частину цеху металовиробів літ. А-1, А-2, а-1, а1-1: приміщення літ. 23 площею 23,3 кв.м., літ.24 площею 31,7 кв.м., літ. 4-1 площею 491,1 кв.м. - загальною площею 546,1 кв.м., що складає 83/200 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на майнові права на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень загальною площею 278,97 кв.м. (вбудовані приміщення №2 будівельною площею 181,12 кв.м. та частину підвальних приміщень: робоча кімната „4” будівельною площею 53,14 кв.м., робоча кімната „5” будівельною площею 40,58 кв.м., санвузол та коридор будівельною площею 4,13 кв.м.), що будується за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, будинок №44, які належать Закритому акціонерному товариству „Трест Київміськбуд-1”, а ЗАТ „Трест Київміськбуд-1”, в свою чергу, міняє майнові права на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень загальною площею 278,97 кв.м. (вбудовані приміщення №2 будівельною площею 181,12 кв.м. та частину підвальних приміщень: робоча кімната „4” будівельною площею 53,14 кв.м., робоча кімната „3” будівельною площею 40,58 кв.м., санвузол та коридор будівельною площею 4,13 кв.м.), що будується за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, будинок №44, на частину цеху металовиробів літ. А-1, А-2, а-1, а1-1: приміщення літ. 23 площею 23,3 кв.м., літ.24 площею 31,7 кв.м., літ. 4-1 площею 491,1 кв.м. - загальною площею 546,1 кв.м., що складає 83/200 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1
Згідно витягів №18010959 від 06.03.2008 р. та №24611404 від 30.11.2009 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданих на вимогу суду КП Чернігівське МБТІ разом з супровідним листом №2599 від 03.06.2010 р., станом на 03.06.2010 р. за ЗАТ „Трест Київміськбуд-1” зареєстровано право власності на об'єкт по АДРЕСА_1, ідеальна частка 83/200, а саме: частину цеху металовиробів А-1, А-2, а-1, пл. 546,1 кв.м. на підставі правовстановлюючих документів: договір міни від 04.03.2009 р. №1196, договір про внесення змін та доповнень №724 від 04.03.2009 р., укладений 22.10.2009 р.
Виходячи зі змісту п.30 Договору оренди підставою розірвання договору, зокрема, є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря.
Відповідно до п.31 Договору оренди сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої у цьому сторони не пізніше ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо змін умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.
12.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від оренди земельної ділянки та вилучення її з користування орендаря на підставі п.п.29, 30 Договору оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р. у зв'язку з продажем (міною) приміщення, що знаходиться на орендованій згідно з договором оренди №3369 від 08.07.2008 р. земельній ділянці.
Відповідач листом вих. №394 від 22.01.2010 р. повідомив позивача, що питання про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 буде включено до проекту рішення чергової сесії міської ради, при умові подання новим власником нерухомості технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди на вищевказану земельну ділянку.
У зв’язку з наведеним, позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою (з урахуванням клопотання про зміну предмету позову) про розірвання договору оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р., укладеного між сторонами.
Відмовляючи в позові, господарський суд першої інстанції виходив з того, що з моменту набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, що розташоване на орендованій позивачем земельній ділянці, відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, ст. 120 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р. є припиненим; при цьому чинним законодавством не передбачено прийняття орендодавцем будь-якого рішення про припинення договору оренди за вищевказаною підставою.
Однак, колегія суддів вважає зазначені висновки господарського суду першої інстанцій такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Виходячи зі змісту статті 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 2, 15 Закону України „Про плату за землю” за користування землею державної або комунальної власності сплачується, зокрема, орендна плата з дня виникнення права користування.
Посилання місцевого господарського суду на положення статті 31 Закону України „Про оренду землі” та ст. 141 Земельного кодексу України в підтвердження висновків про автоматичне припинення спірного договору оренди землі з моменту набуття права власності на нерухоме майно третьою особою здійснено без врахування виключного, передбаченого ст. ст. 13, 142 Конституції України, права ради, яка наразі згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України від імені територіальної громади міста здійснює розпорядження землею, що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, адже, доходи від її використання є складовими у формуванні доходів місцевого бюджету.
Крім того, судом не враховано, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради (п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”), втім, докази прийняття радою рішення про передачу земельної ділянки в оренду або користування іншій особі відсутні.
Також, колегія суддів зазначає, що висновки господарського суду першої інстанції про те, що з моменту набуття третьою особою права власності на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, договір оренди землі з позивачем є припиненим, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки нормами ст. 31 Закону України „Про оренду землі” та ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час відчуження позивачем нерухомого майна) не передбачали такої підстави припинення договору оренди землі, як набуття права власності на будівлю, споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
З огляду на викладене, висновки господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з припиненням договору оренди землі №3369 не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі №3369 від 08.07.2008 р. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України „Про оренду землі”.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у випадку, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, позивач фактично позбавлений своїх прав як землекористувач, встановлених ст. 95 Земельного кодексу України, проте продовжує нести обов'язки землекористувача визначені ст. 96 Земельного кодексу України, і при порушенні вимог земельного законодавства новим власником приміщень відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований користувач - орендар даної земельної ділянки.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
12.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від оренди земельної ділянки на підставі п. 30 Договору оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р. у зв'язку з продажем (міною) приміщення, що знаходиться на орендованій згідно з договором оренди №3369 від 08.07.2008 р. земельній ділянці.
Відповідач листом вих. №394 від 22.01.2010 р. повідомив позивача, що питання про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 буде включено до проекту рішення чергової сесії міської ради, при умові подання новим власником нерухомості технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди на вищевказану земельну ділянку.
Питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради (п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
В матеріалах справи відсутні докази прийняття Чернігівською міською радою рішення про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та припинення права Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 оренди земельної ділянки.
Пунктом 30 Договору оренди сторони погодили, що підставою розірвання договору, зокрема, є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря.
Відповідно до статті 31 Закону України „Про оренду землі” (в редакції, чинній на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи місцевим господарським судом) договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно статті 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п.31 Договору оренди сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої у цьому сторони не пізніше ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо змін умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.
Частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
З урахуванням встановлених судом обставин колегія суддів дійшла висновку, що відчуження приміщень - частини нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 згідно Договору міни від 04.03.2009 р. та Договору про внесення змін та доповнень до нього від 22.10.2009 р., для експлуатації яких було укладено Договір оренди, є зміною таких істотних обставин, оскільки:
- в момент укладення договору оренди земельної ділянки, необхідної для експлуатації приміщень, позивач не міг передбачити те, що в майбутньому, до моменту припинення терміну дії договору, у нього виникне необхідність продати вищевказане приміщення, про що свідчить сам факт укладення договору саме на 5 років;
- при всій турботливості та обачності позивач не може усунути юридичних наслідків, що виникають на підставі законодавства внаслідок відчуження нежитлових приміщень, а саме автоматичний перехід права користування земельною ділянкою (ст. 120 Земельного кодексу України);
- з огляду на те, що автоматичний перехід права користування земельною ділянкою не тягне за собою припинення дії договору оренди земельної ділянки, сам факт переходу права користування земельною ділянкою до іншої особи, відсутність закріпленого законом автоматичного переходу до нового власника приміщень, який фактично здійснює користування земельною ділянкою, обов'язку зі здійснення орендної плати (як того вимагає ст. 206 Земельного кодексу України) - порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував, а саме, - здійснювати право користування земельною ділянкою, а не сплату орендної плати за некористування останньою;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та підтримані в судовому засіданні апеляційної інстанції, до уваги судом не беруться, оскільки право на розірвання Договору оренди передбачене п. 30 Договору, ст. 32 Закону України „Про оренду землі” та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, у жодному разі не впливає на реалізацію відповідачем своїх повноважень, закріплених ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 08.07.2008 р. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі №6/58 д скасувати та прийняти нове рішення.
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки №3369 від 08.07.2008 р., укладений між Чернігівською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1
Стягнути з Чернігівської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.
Матеріали справи №6/58 д повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
24.12.10 (відправлено)