У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
Головуючого |
Кривенди О.В. |
|
суддів |
Шевченко Т.В., Канигіної Г.В. |
|
за участю прокурора |
Кривов'яза Я.І. |
|
представника потерпілої |
ОСОБА_1 |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 19 липня 2007 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева
Житомирської області, громадянина України, не судимого
засуджено за ч.1 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за п.п.4, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі; за ч.2 ст.194 КК України на 10 років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_5,
1984 року народження, уродженця с.Барвинівка
Новоград-Волинського району Житомирської області,
громадянина України, не судимого
засуджено за ч.3 ст.289 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за п.п.4, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 11 років позбавлення волі; за ч.2 ст.194 КК України на 10 років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця
м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області,
громадянина України, не судимого
засуджено за ч.3 ст.289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за п.п.4, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі; за ч.2 ст.194 КК України на 10 років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути із засуджених судові витрати в сумі 447 грн. 19 коп. з кожного та солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6 19877 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 600 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 визнані винними у вчиненні таких злочинів.
8 квітня 2006 року ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні кафе “Софія” по вул.Леваневського,22 у м. Новоград-Волинський таємно викрав мобільний телефон “Самсунг Е-800” вартістю 700 грн., що належав ОСОБА_7, який того ж дня продав водію таксі ОСОБА_8.
Будучи викритим потерпілою у вчиненні злочину, з метою уникнути відповідальності, вирішив повернути викрадене.
22 квітня 2006 року під час вживання спиртних напоїв з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 запропонував їм взяти участь у пошуках таксиста та допомогти забрати у нього телефон. Зустрівши ОСОБА_8 на зупинці таксі на вул.Войкова у м.Новоград-Волинському, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сідати до нього в автомобіль. Діючи за попередньою домовленістю, вони поїхали з ОСОБА_8 за межі міста у напрямку військового полігону. В дорозі вони стали у ОСОБА_8имагати повернути телефон, на що той відмовив. Не дійшовши згоди, будучи впевненим у підтримці друзів, ОСОБА_3 став бити ОСОБА_8. Виконуючи попередню домовленість, у бійку втрутилися ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Долаючи опір потерпілого, вони втрьох побили ОСОБА_8 руками і ногами по тілу та голові до втрати ним свідомості, заподіявши тілесні ушкодження. Під час вчинення насильницьких дій у ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2а виник умисел на незаконне заволодіння автомобілем потерпілого з метою приховати вчинені злочини та вбити ОСОБА_8, запобігаючи таким чином викриттю. Продовжуючи діяти узгоджено, вони посадили потерпілого у салон автомобіля і поїхали вглиб військового полігону. Однак по дорозі автомобіль загруз у багнюці, і вони не змогли їхати далі. З метою доведення умислу до завершення вирішили умисно знищити автомобіль шляхом підпалу і умисно вбити ОСОБА_8 з особливою жорстокістю шляхом підпалу автомобіля з господарем. ОСОБА_2 облив автомобіль бензином, а ОСОБА_5 запалив його сірниками. Після чого всі троє втекли з місця події. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок дії високої температури - полум'я.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.289 КК України, суд безпідставно не вказав на ознаку повторності, хоча до вчинення цього злочину ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК Україлни. В порушення вимог ст.59 КК України, судом не вказано, все чи частина майна засуджених конфіскується. У мотивувальній частині вироку не зазначено марку та вартість автомобіля ОСОБА_8, що його було знищено. У доповненні до касаційного подання прокурор вказує на безпідставність засудження за ч.2 ст.194 КК України з огляду на те, що винні незаконно заволоділи транспортним засобом і мали право розпоряджатися ним на свій розсуд.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок змінити, пом'якшити йому покарання. В той же час вважає, що в справі немає доказів на підтвердження його винності у вчиненні злочинів, за які він засуджений.
- засуджений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просять вирок, крім засудження за ч.1 ст.185 КК України, скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на відсутність доказів наявності у засуджених умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, а також вчинення вбивства з особливою жорстокістю, оскільки на момент підпалу автомобілю вони не знали, що потерпілий живий. Висновки експертизи щодо причин смерті є суперечливими. Також вважають, що судом не встановлено, який злочин вони намагалися приховати. Адвокат ОСОБА_4 вказує на відсутність доказів участі ОСОБА_3 в умисному знищенні автомобіля, оскільки суд не зазначив, які саме дії він виконував.
Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., прокурора Кривов`яза Я.І., який підтримав касаційне подання, представника потерпілої - ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Згідно з ст.275 КПК України суд розглядає справу у межах пред`явленого обвинувачення. Як убачається з матеріалів справи, після скасування ухвали суду про направлення справи на додаткове розслідування, під час нового судового розгляду оголошувався обвинувальний висновок, згідно з яким засудженні звинувачувалися у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289 та іншими статтями КК України. Обвинувачення в цьому судовому розгляді не змінювалося, постанова про зміну обвинувачення, що була винесена у попередньому розгляді, не оголошувалася. Крім того, справу було розглянуто в іншому складі суду, замість народного засідателя ОСОБА_9 в судовому засіданні брала участь народний засідатель ОСОБА_10. Однак незважаючи на це, суд засудив ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.289 КК України.
В той же час, згідно з цим обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України було інкриміновано кваліфікуючу ознаку - повторність, оскільки він раніше вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України. Однак, у вироку суду при кваліфікації дій засудженого за цим законом на таку ознаку не вказано і не зазначено, чи вважає суд, що її треба виключити з кваліфікації дій ОСОБА_3.
Згідно зі ст.334 КПК України у мотивувальній частині вироку міститься формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним. Як убачається з тексту вироку, суд виклав формулювання обвинувачення суперечливо і не конкретно. Зокрема, описуючи дії засуджених щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, суд вказав на те, що умисел на вчинення цього злочину у них виник вже після застосування насильства до ОСОБА_8, в той час, як згідно з обвинуваченням, саме з метою заволодіння автомобілем це насильство було застосовано. Крім того, не вказано на характер цього насильства - небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого чи таке, що не є небезпечним. Суперечливо викладено судом і звинувачення в чистині умисного вбивства. Зокрема незрозумілим є, які саме злочини намагалися приховати засуджені за допомогою вбивства ОСОБА_8. Адже у вироку зазначено, що у них виник умисел на незаконне заволодіння автомобілем з метою приховати вчинені злочини та вбити ОСОБА_8, запобігаючи таким чином викриттю. Також не вмотивовано висновок суду про вчинення засудженими умисного вбивства з особливою жорстокістю. За змістом закону ця кваліфікуюча ознака має місце лише тоді, коли винні усвідомлюють, що своїми діями завдають потерпілому особливих фізичних страждань. Тому суду належало надати у вироку оцінку показанням засуджених про те, що вони били ОСОБА_8 до втрати свідомості і, коли саджали його в автомобіль, ознак життя він не подавав. Судом у вироку не зазначено, який саме автомобіль і якою вартістю було знищено шляхом підпалу, а також конкретні дії кожного винного у вчиненні цього злочину, хоча все це має значення для правової оцінки діяння.
Таким чином, вирок в даній справі постановлено з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, що відповідно до ч.1 ст.398, ст.370 КПК України є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно всебічно і об´єктивно дослідити обставини справи в межах пред´явленого або зміненого у судовому засіданні обвинувачення, надати оцінку всім доказам по справі і скласти вирок у відповідності з вимогами ст.ст.333-335 КПК України. Також необхідно перевірити інші доводи, викладені у касаційному поданні та касаційних скаргах.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити, касаційні скарги задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 19 липня 2007 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 залишити без зміни - тримання під вартою.
С у д д і :
Шевченко Т.В. Кривенда О.В. Канигіна Г.В.