Справа №2-7481/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В С Т А Н О В И В :
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В позові зазначила про те, що з 2001 року проживала з відповідачем у шлюбі. Під час спільного проживання у шлюбі, у них 08.07.2004 року народився син – ОСОБА_3. В даний час сторони разом не проживають. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість, оскільки є фізично здоровою та працездатною людиною. Позивач працює продавцем у магазині «Кондор», але її заробітної плати не вистачає, щоб забезпечити нормальні умови життя, прожитковий рівень та розвиток дитини. На даний час позивач не має достатніх коштів на утримання дитини та перебуває в скрутному матеріальному становищі. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн., щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав зазначених в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив суду, що на даний час він офіційно не працює та має мінливий заробіток, а тому сплачувати аліменти в розмірі зазначеному позивачем, на даний час не має можливості.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 20.07.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В частині 2 ст. 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.
У відповідності до положень частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 Від спільного проживання у шлюбі мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В зв’язку з тим, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн., щомісяця, починаючи з 13.10.2010 року до досягнення дитиною повноліття.
При винесені рішення суд враховував матеріальне становище сторін, а також те, що відповідач офіційно не працює та має мінливий заробіток, крім того суд враховує молодий працездатний вік відповідача та солідарний обов’язок обох батьків утримувати неповнолітню дитину.
Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів, витрати, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про прожитковий мінімум» с т. ст.180, 181, СК України, ст.ст. 10, 60, 130, 174, 213, 215,218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вінниці, проживаючого в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. , щомісячно, починаючи з 13.10.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволені решти позову відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: / підпис/
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: