Справа № 1-164

2007 рiк

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 року               Ярмолинецький районний суд Хмельницької областi

                        у складi:          головуючого - суддi Місінкевича А.Л.,

                                               при секретарi  Венгер  Л.А. ,

                        з участю:         прокурора Сурник  Р.П.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в смт. Ярмолинцi кримiнальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с. Баламутівка, мешканця с. Лугове Ярмолинецький район Хмельницька область, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, ранiше не судимого, запобіжний захід не обирався, має двоє неповнолітніх дітей

у вчиненнi злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296  КК України,

в с т а н о в и в :

30.08.2007 року біля 22 год. в с. Лугове Ярмолинецького району ОСОБА_1., зайшовши на подвір'я гр. ОСОБА_3., безпричинно із хуліганських спонукань, ігноруючи елементарними правилами поведінки та добропристойності, порушуючи громадський порядок наніс гр. ОСОБА_2. металевою палицею один удар по спині, спричинивши йому тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1свою вину визнав частково  і пояснив, що в той день він дійсно вийшов із свого господарства та направився до свого дядька. Проходячи повз подвір'я ОСОБА_3він почув голос своєї колишньої дружини і зайшов на подвір'я та запитав в не що вона тут робить та хто сидить із дітьми, у відповідь присутні там почали сміятись, тоді він взяв металеву палицю, яка там була та вдарив першого хто виявився, ним був ОСОБА_2. Потім хлопці його повалили на землю і забрали палицю, а після цього він пішов до себе додому.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1визнав свою вину частково його вина повністю підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_2. показав, що того дня у вечері  біля 22 год. він із ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. знаходились на господарстві ОСОБА_3. Тоді і зайшов на подвір ОСОБА_1і нічого не пояснюючи наніс йому оди удар металевим предметом від якого він впав. Після цього за нього заступились його знайомі, які були із ним, при цьому положили ОСОБА_1на землю де забрали металевий предмет та відправили його з подвір'я. 

Допитані в удовому засіданні свідки ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_7. підтвердили покази ОСОБА_2. та вказали, що ОСОБА_1. наніс удар ОСОБА_2безпричинно. Одночасно дані факти підтверджені в поясненнях ОСОБА_6. Протоколом огляду та вилучення металевої палиці.

Суд заслухавши пояснення підсудного, допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності знаходить вину підсудного у скоєні даного злочину доведеною і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як  хуліганство, тобто грубе  порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить. Пом'якшуючих обставин в ході судового розгляду не встановлено.

При призначенні покарання підсудному суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини, при яких скоєно злочин, особу підсудного ОСОБА_1., який, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, в силу ст. 89 КК України не судимий, наявність неповнолітніх дітей на яких він зобов'язаний сплачувати аліменти.

На сьогодні підсудний влаштувався на роботу, є соціально адаптованою особою, з метою виправлення та виховання суд вважає, що підсудному необхідно обрати міру покарання у вигляді обмеження волі. Одночасно суд вважає, що за скоєне підсудний не підлягає ізоляції від суспільства, тому суд вважає, що ОСОБА_1. із врахуваннями наведеного, вважаючи, що підсудний скоїв злочин вперше і невеликої тяжкості та наявність інших обставин, виправлення можливо без ізоляції від суспільства і тому можливе застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити його від покарання з випробовуванням, в силу ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки. Судових витрат по справі не має, долю речових доказів вирішити у відповідності із вимогами КПК України.  

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненнi злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України i призначити йому покарання у виглядi обмеження волi строком на два роки.

            В силу ст. 75 КК України звiльнити засудженого вiд вiдбування призначеного покарання, якщо він протягом двох рокiв iспитового строку не вчинить нового злочину i виконає покладенi на нього обов'язки.

            В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1.  такi обов'язки:

1) не виїжджати за межi України на постiйне проживання без дозволу органу кримiнально-виконавчої системи;

2) повiдомляти органи кримiнально-виконавчої системи про змiну мiсця проживання, роботи або навчання;

3) перiодично з'являтись у органи кримiнально-виконавчої системи для реєстрацiї.

            Мiру запобiжного заходу до підсудного не обиралась.

            Речовий доказ : металеву палицю після вступу вироку в законну силу знищити. 

Вирок може бути оскаржений в апеляцiйному порядку протягом п'ятнадцяти дiб з моменту проголошення в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд.

                                   Головуючий:                                                              А.Л.  Місінкевич