КОПІЯ
№ 22ц-5641
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Юзюка О.М.,
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М,
при секретарі: Басюр А.М.,
з участю: сторін і їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5641 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” міста Києва, до якої приєдналась приватний нотаріус ОСОБА_2, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, Хмельницької обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – приватний нотаріус ОСОБА_2, про визнання недійсними договорів іпотеки.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, Хмельницької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки від 11 вересня 2008 року укладеною між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції та ОСОБА_4, посвідченою приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованою в реєстрі за №5252, а іпотеку – припиненою. В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, вказаний договір згідно умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку приміщення автосервісу та вулканізацї, загальною площею 528 м. кв., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький проспект Миру, 92Б, для забезпечення його кредитних зобов’язань перед ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” передбачених Генеральною кредитною угодою від 24 січня 2008 року та додатковою угодою №1 від 11 вересня 2008 року. укладений всупереч вимогам закону без її згоди, як співвласника нерухомого майна, так як з 2002 року по даний час вона проживає однією сім’єю з ОСОБА_4, що встановлено рішенням Хмельницького
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Навроцький В.А. Справа № 22ц-5641
Доповідач – Юзюк О.М. Категорія № 19
міськрайонного суду від 20 травня 2010 року. Під час їхнього проживання однією сім’єю були збудовані та прийняті в експлуатацію вказані приміщення автосервісу та вулканізації площею 528 м. кв., що є їхньою спільною сумісною власністю. Просила визнати недійсним також договір іпотеки і від 23 квітня 2008 року відповідно умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку незавершене будівництво, автосервісу та вулканізації, площею 389,1 м. кв., готовністю 98% відповідно до робочого проекту забудови, який після завершення будівництва автосервісу та вулканізації, мав становити 559,3 м. кв., також вищевказаною адресою, який також є об’єктом спільної сумісної власності, а іпотеку – припиненою.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року позов задоволено.
Визнано недійсними договори іпотеки від 11 вересня 2008 року та від 23 січня 2008 року укладені між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції та ОСОБА_4, посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстровані в реєстрі за №5252 та №406, а іпотеку – припиненою. Стягнуто з ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 60 грн. з кожного, судовий збір в сумі по 850 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції вважає, що міськрайсуд, при винесені рішення не в повному обсязі дослідив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, просить скасувати його та відмовити в позовних вимогах.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Згідно вимог частин 1 і 2 ст. 23 Закону України „Про іпотеку” у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи – іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
При вирішення заявленого позову місцевий суд не врахував вказаного припису який є імперативним, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення про визнання договорів іпотеки недійсними а іпотеку припиненою.
Частковий перехід права власності після держреєстрації 30.08.2010 року за рішенням Хмельницького міськрайсуду від 23.07.2010 року про визнання за ОСОБА_3 права власності і поділ як об’єкту спільної сумісної власності нерухомого майна яке до ухвалення рішення, було і продовжує бути предметом іпотеки за оспорюваними ОСОБА_3 правочинами по справі, не дає правових підстав для визнання договорів іпотеки недійсними, навіть у тому випадку як вказує Закон, якщо до набувача нерухомого майна, не доведена інформація про стягнення майна іпотекою.
Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту реєстрації.
Судом встановлено, що право власності на приміщення автосервісу та вулканізації загальною площею 528 м. кв. як об’єкту нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_4 14.05.2008 року в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації після чого між цією фізичною особою і банком 11.09.2008 року було укладено договір іпотеки щодо вказаного майна.
ОСОБА_3 зареєструвала своє право власності на Ѕ частину приміщення автосервісу та вулканізації площею 528 м. кв. у Хмельницькому БТІ на підставі рішення Хмельницького міськрайсуду від 23.07.2010 року лише 30.08.2010 року (а. с 77).
Отже, згідно вимог ч. 1 ст. 331 ЦК України, вона набула право власності на цей об’єкт 30.08.2010 року з моменту державної реєстрації у той час коли він вже був предметом договору іпотеки.
За вказаних обставин, порушень і не правильних застосувань норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а в позові повинно бути відмовлено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2010 року скасувати.
ОСОБА_3 в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк