КОПІЯ
№ 22ц-5401
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Юзюка О.М.,
суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,
при секретарі: Дідик А.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5401 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області з участю третьої особи служби у справах дітей Хмельницької міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та Хмельницького МВ УМВС України з позовом про надання дозволу на тимчасові виїзди дитини за кордон без згоди батька, посилаючись на те, що 18 листопада 2009 року шлюб між сторонами розірвано, проживають окремо, вона має можливість відвідувати інші країни та бажає брати з собою сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його оздоровлення та розширення кругозору, проте відповідач категорично відмовляється надавати дозволи на виїзди сина за кордон, без чого вона не має можливості оформити проїзні документи для сина на виїзди за кордон в УМВС України.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Надано дозвіл на тимчасові виїзди малолітнього ОСОБА_3 в супроводі матері ОСОБА_2 за кордон, без згоди батька ОСОБА_1 протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає дане рішення незаконним, зазначає,
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Порозова І.Ю. Справа № 22ц-5401
Доповідач – Юзюк О.М. Категорія № 57
що позовні вимоги які частково задоволені судом першої інстанції, є такими, що можуть обмежити його в батьківських правах щодо сина, просить скасувати його та відмовити в позові.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення зміні з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” передбачено, що оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Проїзний документ дитини видається органами внутрішніх справ за місцем проживання. Проїзний документ на дитину оформляється на термін три роки або до досягнення нею 18-річного віку.
При вирішенні заявленого позову і частковому його задоволенні шляхом надання дозволу на тимчасові виїзди дитини в супроводі матері за кордон без згоди батька, терміном на три роки місцевий суд виходив з того, що відповідач неодноразово відмовлявся надавати згоду на виїзд дитини за кордон при цьому не довівши суду обставин негативного впливу з боку матері на утримання і виховання дитини чи негативні чинники які могли б завдати шкоди дитині при знаходженні її з матір’ю за кордоном.
Вказані висновки суду із сторони ОСОБА_1 не спростовані.
Суд не обмежив його в батьківських правах стосовно виховання дитини оскільки діяння відповідача з протидії виїду дитини із її матір’ю за кордон, мали неодноразовий характер і не відповідали, за обставин справи, інтересам дитини.
Крім того, судом, з метою врегулювання спору, об’являлась перерва в розгляді справи і надався цим достатній строк для надання письмової згоди на виїзд дитини за кордон відповідачу, однак він такої згоди так і не дав, та не довів суду що такі його відмови слугують інтересам дитини.
Із справи можливо зробити висновок, що це відповідач необґрунтовано обмежував права позивачки на виховання дитини та обмежував її можливості як матері дитини, надавати дитині найкраще в житті.
Із змісту позовної заяви, наданих позивачкою доказів, із даних звукозапису судових засідань по справі, вбачається про виникнення спору з приводу виїздів дитини в республіки Грузію і Італію.
ОСОБА_2 стверджувала про необхідність відвідування її дитиною Грузії не тільки з метою розширення кругозору, але й у зв’язку із станом здоров’я та можливістю там полікуватись загальновідомими, природними мінеральними водами від наявних у неї шлункових захворювань підтвердивши останнє відповідними лікарськими висновками про наявність показань для такого лікування.
При судовому розгляді також обговорювались і досліджувались обставини тимчасових виїздів неповнолітнього в Італію до його бабусі яка там проживає.
Виходячи з наведеного, положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, суду першої інстанції необхідно було б надати дозвіл на тимчасові виїзди щодо названих держав, оскільки ОСОБА_1 не було надано доказів які б свідчили про шкідливість чи небезпеку тимчасових поїздок дитини з її матір’ю саме у вказані держави.
За таких обставин оскаржуване рішення слід змінити шляхом внесення уточнень в нього стосовно держав у які дозволяються тимчасові виїзди без згоди батька.
Доводів для скасування рішення і відмови в позові апеляційна скарга не містить, оскільки міськрайсудом ухвалено справедливе і досить виважене рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року змінити.
Доповнити його резолютивну частину про надання дозволу на тимчасові виїзди ОСОБА_3 без згоди батька ОСОБА_1 в супроводі матері ОСОБА_2 на протязі трьох років з дня набранні рішенням законної сили наступними словами: в держави Грузію та Італію.
У решті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк