Копія  

№ 22ц-2080  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

__________________________________________________________________  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 вересня  2010 року           м. Хмельницький  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах  

Апеляційного суду Хмельницької області  

в складі: головуючого – судді Юзюка О. М.,  

суддів: Власенка О.В., Ярмолюка О.І.,  

при секретарі: Щербань А.В.  

 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2080 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду від 15 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

  в с т а н о в и л а :  

          У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що має статус постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії. Статтею 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ визначено, що особам, які були евакуйовані у 1986 році із зони відчуження та мають статус І категорії виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, однак відповідач проводив вказані виплати в меншому розмірі.

Постановою Нетішинського міського суду від 15 березня 2010 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії та зобов’язано управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік відповідно до статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з п’яти мінімальних заробітних плат на час їх виплат з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його вимог. Зазначає, що судом не враховано, що у відповідності до ст. 95 Конституції України органи державної виконавчої влади зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Що відповідач не наділений повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплатами поза межами відповідного бюджетного року, що управління не може змінити видатки, які визначені Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки це є прямим порушенням Конституції України та Бюджетного кодексу України.  

__________________________________________________________________________________  

Головуючий у першій інстанції – Ходоровський Б.В.                             Справа № 22ц-2080  

Доповідач – Юзюк О.М.       Категорія № 57  

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.      Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якого розглянуто справу, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Приймаючи постанову, суд першої інстанції неправильно застосував і витлумачив чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини.            

 Встановлено, що ОСОБА_1 є евакуйованою у 1986 році із зони відчуження і відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, й у лютому 2008 року їй було виплачено 120 грн. допомоги на оздоровлення.  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 796-ХІІ і статтю 48 викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України» .  

 Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними і положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, втратили чинність.

 З того часу відновлено дію статті 48 Закону № 796-ХІІ у попередній редакції.

 Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 За вказаних обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову оскільки допомога на оздоровлення у встановленому законодавством розмірі була позивачем отримана в лютому 2008 році до рішення Конституційного Суду України про відновлення чинності ст. 48 Закону №796-ІІІ.

 Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів  

  в и р і ш и л а:  

            Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради задовольнити.

Постанову Нетішинського міського суду від 15 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

  Судді             /підписи/

             З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                 О.М. Юзюк