КОПІЯ
№ 22ц-1658
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Юзюка О.М.,
суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,
при секретарі: Щербань А.В.,
з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1658 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділення частки з майна колгоспного двору.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділення належної їм частки із спільної часткової власності членів колгоспного двору, яка становить загалом Ѕ частину будинковолодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Пояснили, що до 1994 року вони разом з відповідачами проживали в колгоспному дворі за вищевказаною адресою, кожному з них належала 1/6 його частина. У 1994 році вони вибули на постійне проживання в м. Славуту. Однак, у с. Крупець залишились їх речі і час від часу вони навідувались в спірний будинок. У 2008 році між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 виник спір з приводу успадкування 1/6 частини колгоспного двору, яка належала їх матері ОСОБА_8 Рішенням суду від 13 квітня 2009 року спір вирішено та визнано за ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_1 право на Ѕ частину спадкового майна за кожним, що складається з 1/12 частини колгоспного двору кожному. Оскільки станом на 15.04.1991 року позивачі не втратили право на частку у даному дворі, спір з приводу користування ним виник у 2008 році, просили виділити належну їм частку у дворі, що складається з 1/6 частини колгоспного двору кожному, а всім трьом разом відповідно Ѕ частину будинковолодіння з надвірними будівлями.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 09 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1.
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Зеленська В.І. Справа № 22ц-1658
Доповідач – Юзюк О.М. Категорія № 2
Крупець Славутського району Хмельницької області. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ судом та 35 грн. 29 коп. судового збору.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вважають, що суд неправильно застосував норми матеріального права, просять скасувати рішення і закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 303 Кодексу під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При вирішенні заявленого позову суд першої інстанції виходив із того, що право ОСОБА_7 на 1/6 частку у майні колгоспного двору доведено.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи, відповідає закону.
Судом при визначенні частки позивачки ОСОБА_7 враховані частки решти осіб у даному дворі.
Після смерті ОСОБА_8 у жовтні 1990 року (після 30.06.1990 року набуття чинності законом СРСР „Про власність в СРСР”) відкрилась спадщина на частку в будинку по АДРЕСА_1, яку успадкували діти померлої ОСОБА_1 і ОСОБА_5 по Ѕ частині спадкового майна, або по 1/12 частини будинку з надвірними будівлями кожний.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку за вказаною адресою народився ОСОБА_3, який також серед інших осіб став членом колгоспного двору за чинним на той час законом.
Доводи апеляційної скарги про не врахування при вирішенні спору інтересів ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки суд виходив із наявності права на однакову частку в колгоспному дворі в шести осіб – ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_3
ОСОБА_4 не претендує на власність у колгоспному дворі. Народився він у 1995 році (після 15.04.1991 року – часу введення в дію Закону України „Про власність”).
Правильним є обґрунтування в рішенні суду тієї обставини, що ОСОБА_7 після досягнення повної цивільної дієздатності вправі була самостійно звернутись до суду.
Строк позовної давності нею не пропущено оскільки вона не втрачала права на належну їй за законом частку двору який, на час набуття нею такого права, мав статус колгоспного.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення вимог ст. ст. 120, 124, 125 ЦК УРСР при ухваленні рішення не заслуговують на увагу, оскільки дані норми були виключені із ЦК УРСР законом від 16.12.1993 року , коли ОСОБА_7 виповнилось лише 4 роки.
Крім того, її право на частку в колгоспному дворі у встановленому законом порядку не оспорювалось.
Не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення й інші доводи апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк