КОПІЯ
№ 22ц-1099
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі :головуючої – судді Юзюка О.М.,
суддів : Власенка О.В., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Щербань А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1099 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної разової грошової допомоги.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з позовом заявник зазначав, що являється учасником війни і відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. У 2005-2008 роках він отримував таку допомогу, але не в повному розмірі. Тому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати перерахувати на його користь недоплачені кошти за цей період.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради у виплаті щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі передбаченим Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов’язано провести виплату в розмірі 4310 грн. недоотриманої щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказується на неврахування судом того, що на момент виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня були чинними норми Законів України „Про державний бюджет”, які передбачали допомогу в такому розмірі, яка отримана позивачем, що рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі і діють з того моменту, коли ухвалені, виплати щорічної разової грошової допомоги зазначеній категорії громадян проведені до 5 травня , фінансові можливості Державного бюджету не дозволяли здійснити виплати вказаної допомоги у розмірі передбаченому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Спірідонова Т.В. Справа № 22ц- 1099
Доповідач – Юзюк О.М. Категорія № 57
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду в частині задоволених вимог скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з наступних підстав.
Даний спір згідно чинного на час вирішення справи законодавства підпадав під адміністративну юрисдикцію, а тому відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На час перегляду даної постанови суду від 14 грудня 2009 року в апеляційному порядку колегія суддів керується положеннями Закону України №1691-VІ від 18 лютого 2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами.”
Відповідно до п.1 та п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач є інвалідом війни 1 групи, тому має право на пільги встановлені законом.
Задовольняючи позов в частині виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році, суд виходив з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений при неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Частиною 5 статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що інваліду війни 1 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Законом України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ч.5 ст. 13 цього Закону було викладено в редакції яка передбачала виплату разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету міністрів України від 12 березня 2008 № 183 року було встановлено у 2008 році виплату разової грошової допомоги інвалідам війни 1 групи у розмірі 500 грн.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 16.02.2010 року одноразова щорічна допомога до 5 травня позивачу була виплачена 11 квітня 2008 року у розмірі 500 грн.
На дату нарахування і виплати позивачу органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому підстав для визнання дій Управління праці та соціального захисту населення неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня у 2008 році у зменшеному розмірі, ніж встановлений законом немає.
Вирішуючи спір, суд на зазначене уваги не звернув і до спірних правовідносин не застосував закон, який підлягає застосуванню, а тому ухвалена ним постанова підлягає скасуванню в частині задоволених вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові.
Посилання суду на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2008 рік дію статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги при наведених вище обставинах справи колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після проведення виплати позивачу цієї допомоги.
Керуючись ст. ст. 304-1, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2009 року стосовно задоволених вимог ОСОБА_1 про виплату щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік скасувати і ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 в цій частині вимог відмовити.
В решті постанову суду від 13 квітня 2009 року залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк