Справа № 2-3925-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року
Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гарантія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,-
встановив:
В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що 15 грудня 2006 року ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» уклало з ОСОБА_2 договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-1113-3\06, а саме автомобіля марки «Нісан», дн НОМЕР_1.
04 липня 2007 року приблизно о 09 год. 45 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Хонда», дн НОМЕР_2, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, який рухався ліворуч, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 26.07.2007 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 грн.
Внаслідок ДТП ОСОБА_2, автомобіль якого був застрахований у ВАТ «СТ «Гарантія», було завдано збитків на суму 1492,36 грн.
ВАТ «СТ «Гарантія» власнику автомобіля НОМЕР_1, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4819,52 грн. на підставі страхового акту № 863 від 12.12.2007 р.
З метою досудового врегулювання спору ВАТ «СТ «Гарантія» 07.08.2009 р. та 04.01.2010 р. ОСОБА_1 було направлено претензію де пропонувалось сплатити суму матеріального збитку протягом 14 днів та станом на 27 вересня 2010 року дана претензія залишилась без реагування.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив про їх задоволення з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд у відповідності до статті 224 ЦПК України, вважає можливим за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 15 грудня 2006 року ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» уклало з ОСОБА_2 договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-1113-3\06, а саме автомобіля марки «Нісан», дн НОМЕР_1.
Згідно Постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 26.07.2007 р., 04 липня 2007 року о 09 год. 45 хв., ОСОБА_1, в м. Києві по вул. Гетьмана, 46\2, керуючи автомобілем марки «Хонда», дн НОМЕР_2, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, який рухався ліворуч, внаслідок чого сталося зіткнення, чим порушив п. 10.1 ПДР України. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 грн.
Внаслідок ДТП ОСОБА_2, автомобіль якого був застрахований у ВАТ «СТ «Гарантія», було завдано збитків на суму 1492,36 грн., що підтверджується звітом № 3465 складеним 15.11.2007 р.
ВАТ «СТ «Гарантія» власнику автомобіля НОМЕР_1, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4819,52 грн. на підставі страхового акту № 863 від 12.12.2007 р.
З метою досудового врегулювання спору ВАТ «СТ «Гарантія» 07.08.2009 р. та 04.01.2010 р. ОСОБА_1 було направлено претензію де пропонувалось сплатити суму матеріального збитку протягом 14 днів та станом на 27 вересня 2010 року дана претензія залишилась без реагування.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до п.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивачем як страховиком було здійснено фактичну виплату ОСОБА_2 4819,52 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с. 20).
Враховуючи викладене суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Гарантія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 171 грн. 00 коп., що складається з 51 грн. 00 коп. державного мита, 120 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 11, 993, п.1 ст.1191 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Гарантія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Гарантія» (адреса: м. Київ, вул. Печерський узвіз,3, рр 2650800061793, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 25958023, одержувач Київська регіональна дирекція «Філія ВАТ «СТ» Гарантія») суму збитків в порядку регресу у розмірі 1492 грн. 36 коп. та судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп., що складаються з 51 грн. 00 коп. державного мита та 120 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 36 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Зінченко С.В.