Справа № 2-а-1001/10

                                                 П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

                                                         Іменем України

       20 грудня 2010 року                                                      м. Лозова                                                                        

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Н.М. Жмуд, розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій незаконними і зобов»язання до перерахунку пенсії та про стягнення недоплаченої суми пенсії,-

                                                 В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 (першої) на підставі посвідчення серія А № НОМЕР_1, виданого 08.06.2001 року Харківською обласною державною адміністрацією. Згідно наданого статусу та у відповідності до висновку МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності безстроково, пов»язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. Позивач має право на отримання державної пенсії по інвалідності, розмір основної частки якої у відповідності до норм, встановлених в частині 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11, повинен бути обчисленим і призначеним позивачу не нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач звертався до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області з заявою про перерахунок обчислення державної пенсії, але отримав відмову. В зв»язку з цим, позивач просить суд визнати дії УПФУ в Лозівському районі Харківської області в частині відмови в перерахуванні основної частки державної пенсії по інвалідності в наслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними. Зобов»язати УПФУ в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок основної частки державної пенсії по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 01 січня 2007 року по 01 червня 2010 року та стягнути з УПФУ в Лозівському районі Харківської області недоотриману державну пенсію по інвалідності за період з 01 січня 2007 року по 01червня 2010 року в сумі 121350 гривень  

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 листопада 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 січня 2007 року та по 22 квітня 2010 року залишений без розгляду.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

В обґрунтування  своїх доводів Відповідач зазначив наступне.

 З метою законодавчого врегулювання Кабінетом Міністрів України була прийнята 28 травня 2008 року Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року та з метою підвищення пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 встановлені фіксовані розміри мінімальної пенсії для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987 році інвалідів 3 групи – 980 грн.. Крім того, пунктом 4 даної Постанови передбачено щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачувати інвалідам 3 групи у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням зазначеної Постанови позивачу виплачується додаткова пенсія в розмірі зазначених 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.  

Дослідивши наведені доводи сторін та перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок Чорнобильською катастрофою, не може  бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

 Наявність права позивача на призначення та виплату пенсій у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.  

 Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України , статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

 Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають частина 1 ст. 50 та частина 4 ст.54 Закону України N 796-ХІІ, а не Постанова КМУ №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом.  

 Судом достовірно встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС 1 категорії, інвалід  3 групи.

Статтею 49 Закону України N 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.

 Згідно зі статтею 50 Закону України № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

Згідно ст.55 Закону N 796-ХІІ призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

Мінімальний розмір пенсії за віком було встановлено ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, яка втратила чинність з набранням чинності з 01 січня 2004 року редакції ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-ІУ) в якій було зазначено , що мінімальний розмір пенсії за віком визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Закон України «Про внесення змін до Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24 грудня 2004 року № 2291-1 У, що набув чинності з 12 січня 2005 року, була змінена редакція статті 28 і розмір мінімальної пенсії за віком встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення державної пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

 У зв'язку з викладеним, суд вважає доводи наданого заперечення відповідача в даній частині необгрунтованими.

Не заслуговують на увагу й посилання відповідача на те, що частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до правовідносин, що виникли, не застосовується.  

Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2 3, 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового  мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії  позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з чим суд приходить до висновку, що період, за який пенсія позивача підлягає перерахунку, підлягає зміні.

Згідно ч.1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання по судових витратах у постанові або ухвалі суду.  

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем не надано документального підтвердження сплати судових витрат, тому вони не підлягають стягненню на користь Позивача із – відповідача. Оскільки судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України та перерахуванню до нього ж, то – судові витрати не підлягають стягненню.

 На підставі викладеного та керуючись   ст. 19 Конституції України;  ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;  ст.ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                     П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Лозівському районі Харківської області та примушення до перерахунку пенсії згідно ст.ст. 50, 54, 67Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.  

Визнати протиправними дії  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області.

Зобов'язати  Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії, призначеної   ОСОБА_1  , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.50, ч.4 ст.54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 23 квітня 2010 року по 20 грудня 2010 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та виплатити недоотримані суми пенсій за результатами здійсненого перерахунку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги. Постанова,  прийнята  у  скороченому   провадженні,   крім  випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому  провадженні,  ухвала  суду  апеляційної  інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.  

      Головуючий  

    у судовому засіданні  

    Суддя:                                                                                              Н.М. Жмуд