УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 644/8462/20

провадження № 51-3467 впс 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув клопотання прокурора про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2020 року за № 12020220530001485, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з Київського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Суть питання та встановлені судом обставини

До Верховного Суду надійшло клопотання прокурора про направлення матеріалів зазначеного кримінального провадження з Київського районного суду м. Полтави до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку ст. 34 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що на розгляді Київського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , яке надійшло до суду на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22. Разом з тим, розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність судових справ окремих місцевих судів м. Харкова та Харківської області, у тому числі і Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Крім того, кримінальне правопорушення вчинене на території Індустріального району м. Харкова, що відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, а тому розгляд провадження має здійснюватися саме у цьому суді.

Зважаючи на те, що всі учасники проживають у м. Харкові, що ускладнює їх явку до Київського районного суду м. Полтави, а участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції є проблематичною, на думку прокурора, з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, останнє слід направити до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Статтею 34 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

При цьому положеннями ст. 34 КПК України не передбачено можливості неодноразового здійснення процедури в порядку зазначеної статті в одному провадженні за аналогічними клопотаннями сторін чи поданнями апеляційного суду, оскільки це суперечить закріпленим у ст. 2 цього Кодексу завданням кримінального провадження, а в силу приписів ч. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.

Як вбачається з матеріалів провадження, доводи, зазначені у клопотанні прокурора, вже були предметом розгляду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України.

Так, ухвалами колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2023 року та 02 липня 2024 року залишено без задоволення аналогічні за своїм змістом клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні про направлення вказаного провадження з Київського районного суду м. Полтави до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Зокрема, в судових рішеннях йшлося про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 надійшло до Київського районного суду м. Полтави в порядку, передбаченому процесуальним законом, а підстав, визначених ч. 1 ст. 34 КПК України для його передачі на розгляд іншого суду не встановлено.

З огляду на вимоги абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, але тільки у виняткових випадках, якщо іншим чином забезпечити виконання завдань цього провадження неможливо.

При цьому сам по собі факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК України для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, про що вже було неодноразово вказано Верховним Судом.

До того ж, за наданою місцевим судом інформацією, підготовче судове засідання у справі не розпочато, як наслідок, питання про виклик та допит конкретних осіб, які братимуть участь у розгляді, як це передбачено ч. 2 ст. 315 КПК України, не вирішено, а тому і застереження прокурора щодо неможливості забезпечити їх участь є передчасними.

Доводи прокурора, що стосуються необхідності направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, є невмотивованими та не містять обґрунтованих підстав для визнання їх винятковими, з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Київським районним судом м. Полтави.

Зважаючи на те, що визначених ч. 1 ст. 34 КПК України підстав для направлення вказаного провадження щодо ОСОБА_4 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів немає, а також той факт, що це питання вже неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання прокурора немає.

З цих підстав Суд постановив:

Клопотання прокурора про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2020 року за № 12020220530001485, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з Київського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3