Справа № 1-81,2007р.
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Сегет Я.С.
при секретарі - Волошиній Л.О.
з участю прокурора - Даниленко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уроженця, та мешканця с АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середньо-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1). вироком Лохвицького районного суду від 10.02.2005р. за ч. З ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 1 рік; 2). вироком Лохвицького районного суду від 19.10.2005р. за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 1 року і 1 місяця позбав-бавлення волі, звільненого 11.11.2006р. по відбуттю строку покарання, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
1). ОСОБА_1., в нічний час 10.03.2007р., в с Вирішальне Лохвицького району, грубо порушуючи конституційне право на недоторканність житла, передбачене ст. 30 Конституції України, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на повторне таємне заволодіння чужого майна, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи недоторканність житла, прийшов в господарство ОСОБА_2, розташоване по АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу через відкриті двері незаконно проник в літню кухню, звідки викрав продукти харчування. Своїми навмисними діями ОСОБА_1. порушив недоторканність житла потерпілого ОСОБА_2 і спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 252 грв.
30.06.2005р. набув чинності Закон України від 02.06.2005р. „ Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення ". Цим Законом викладено в новій редакції статтю 51 КУпАП України, яка передбачила, що адміністративна відповідальність за дрібне викрадення настає, якщо винна особа посягала на всі форми власності, у тому числі й на приватну.
Відповідно до п. 22,5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003р. „ Про податок з доходів фізичних осіб ", який набрав чинності 01.01.2004р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Станом на 10.03.2007р. дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати визначено суму менше 600 грв.
2). Він же, в нічний час 16.03.2007р., в с Вирішальне, грубо порушуючи конституційне право на недоторканність житла, передбачене ст. 30 Конституції України, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на повторне таємне заволодіння чужого майна, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи недоторканність житла, прийшов в господарство ОСОБА_3., розташоване по вул. АДРЕСА_3, де шляхом вилучення дерев"яної дошки, якою була забита віконна рама, незаконно проник в літню кухню, звідки викрав 5 курей. Своїми навмисними діями ОСОБА_1. порушив недоторканність житла потерпілого ОСОБА_3. і спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 75 грв.
2
30.06.2005р. набув чинності Закон України від 02.06.2005р. „ Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення " Цим Законом викладено в новій редакції статтю 51 КУпАП України, яка передбачила, що адміністративна відповідальність за дрібне викрадення настає, якщо винна особа посягала на всі форми власності, у тому числі й на приватну.
Відповідно до п. 22,5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003р. „ Про податок з доходів фізичних осіб ", який набрав чинності 01.01.2004р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Станом на 16.03.2007р. дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати визначено суму менше 600 грв.
3). Він же, в ту ж ніч 16.03.2007р., в с Вирішальне, грубо порушуючи конституційне право на недоторканність житла, передбачене ст. 30 Конституції України, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на повторне таємне заволодіння чужого майна, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи недоторканність житла, прийшов в господарство ОСОБА_4., розташоване по вул. АДРЕСА_5де шляхом розбиття скла у віконній рамі, незаконно через вікно проник в літню кухню, звідки викрав продукти харчування. Своїми навмисними діями ОСОБА_1. порушив недоторканність житла потерпілої ОСОБА_4. і спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 110 грв.
30.06.2005р. набув чинності Закон України від 02.06.2005р. „ Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення " Цим Законом викладено в новій редакції статтю 51 КУпАП України, яка передбачила, що адміністративна відповідальність за дрібне викрадення настає, якщо винна особа посягала на всі форми власності, у тому числі й на приватну.
Відповідно до п. 22,5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003р. „ Про податок з доходів фізичних осіб ", який набрав чинності 01.01.2004р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Станом на 16.03.2007р. дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати визначено суму менше 600 грв.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину в скоєнні злочину визнав в повному об"ємі.
Як видно з пояснень підсудного ОСОБА_1., він дійсно в нічний час 10.03.2007р., в с Вирішальне прийшов в господарство ОСОБА_2, де через відкриті двері проник в літню кухню, звідки викрав банки із консервацією продукти харчування. На другий день він викрадене все повернув власнику. Він же, в нічний час 16.03.2007р., в с Вирішальне прийшов в господарство ОСОБА_3., де вибив дерев"яну дошку, якою була забита віконна рама і через вікно заліз в літню кухню, звідки викрав 5 курей, кортих вжив у їжу. Він же, в ту ж ніч, в с. Вирішальне прийшов в господарство ОСОБА_4., де розбив скло у віконній рамі і через вікно заліз в літню кухню, звідки викрав продукти харчування, котрі пізніше повернув власниці.
Допитані судом потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_4. підтвердили факт проникнення в приміщення літніх кухонь на території їхніх господарств в нічний час в березні 2007р. ОСОБА_1. і викрадення ним їхнього майна, яке він в подальшому їм повернув.
У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1. та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4.
Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1. та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4. суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.
Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1., вказані в даному вироці під № 1-3, які скоєні з прямим умислом, що виразились у незаконному приникненні до іншого володіння особи, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.
При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1., вину в скоєнні злочинів визнав, щиро розкаявся, має молодий вік, дані обставини суд визнає пом"якшуючими покарання.
Суд відмічає, що ОСОБА_1. скоїв три навмисні злочини маючи судимість за навмсині злочини, тим самим у відповідності до ст. 34 КК України він допустив рецидив злочинів, що згідно ст. 67 КК України суд визнає обставиною, що обтяжує покарання.
Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсудного, обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення
3
та перевиховання ОСОБА_1. можливо без ізоляції від суспільства, звільнивши його у відповідності до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Позовна заява по справі не заявлена, речові докази і судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 ( одного ) року і 6 ( шести ) місяців обмеження волі.
Згідно із ст. 75 КК України суд звільняє ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку в 1 ( один ) рік не вчинить нового злочину. В порядку ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_1. такі обов"язки:
· не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу суд залишає підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп"ютері.
СУДДЯ Я. С. СЕГЕТ
" 3 оригіналом згідно " Голова суду
Ст. секретар
Савинський Г.Б.
Городецька С Б.