Справа №1-128/10

  В И Р О К  

І М Е Н Е М     У К Р А І Н И  

 22 грудня 2010 року                                         смт.Чутове  

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі:         головуючого – судді Лисенка В.М.,

      при секретарі – Тараненко Ж.М.,

за участю прокурора – Сорочинської О.М.,

           адвоката – ОСОБА_1,            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чутове кримінальну справу про обвинувачення

  ОСОБА_2  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Білухівка Карлівського району Полтавської області, українця, гр.України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов’язаного, на підставі ст. 89 КК України судимості немає ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.3 КК України,-

у  с  т  а  н  о  в  и  в :  

14.02.2009р., близько 02.30год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, протиправно проник до будинку ОСОБА_3, що знаходиться в с.Білухівка Карлівського району Полтавської області, де із застосуванням до останньої насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, спричинив їй тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №60 від 06.03.2009 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я, умисно,  відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 9 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні  злочину при вищевказаних обставинах  визнав  повністю, про обставини скоєння злочину дав  показання, як указано в описовій частині вироку.

 З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності позиції підсудного, який вину по всьому пред’явленому обвинуваченню визнав повністю, суд, за пропозицією прокурора, роз’яснивши учасникам судового розгляду суть положень ст. 299 КПК України, які їм зрозумілі, тобто вони правильно розуміють наслідки прийняття фактичних обставин справи як таких, що не потребують дослідження в ході судового засідання, а також не мають сумнівів у істинності доказів по справі, з якою кожен із них ознайомлений, не досліджував докази вини підсудного стосовно фактичних обставин справи, т.я. покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, а обмежився допитом підсудного  та вивченням матеріалів, що характеризують особу підсудного.              

 Дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати по ст.186 ч.3 КК України, остільки він вчинив відкрите викрадення  чужого майна (грабіж), поєднане з   застосування насильства, яке не є небезпечним для життя  чи здоров'я потерпілого, з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину, його особу, що він  скоїв тяжкий злочин,  по місцю проживання характеризується  посередньо.

Суд також враховує обставини, що пом'якшують покарання: підсудний в скоєному чистосердечно розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину.  

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно медичного висновку лікарів Карлівської центральної районної лікарні Полтавської області ОСОБА_2. визнаний обмежено працездатним в зв’язку з душевною хворобою – легкою розумовою відсталістю, має психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, потребує лікування в умовах стаціонару (наркологічного).  

Суд критично відноситься до даного висновку, оскільки в судовому засіданні не здобуто достатніх  доказів того, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, а тому не вбачає підстав для застосування до нього такого лікування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у виді  позбавлення волі.

З урахуванням вищевказаних обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, який характеризується посередньо, розміру викраденого, що тяжких наслідків від злочину не наступило, суд приходить до висновку, що останньому на підставі ст.69 КК України необхідно призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції     ст.186 ч.3 КК України.

 Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:  

  ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.3 КК України і призначити йому покарання із застосування ст.69 названого Кодексу у виді  двох років позбавлення волі.  

 Запобіжний  захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Міру покарання ОСОБА_2 рахувати з 02.12.2009р., зарахувавши в строк відбуття покарання  термін попереднього ув’язнення.

 Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області (а.с. 100) – знищити.

 На вирок  може  бути  подана  апеляція  до  Апеляційного  суду  Полтавської  області  протягом  15 діб  з  моменту  його  проголошення  через  Чутівський  районний  суд, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

      Головуючий