Справа № 2 – 1927/2010 р  .

  РІШЕННЯ  

ИМ’ЯМ УКРАЇНИ  

  14 грудня 2010 р.                                                                                                   м. Брянка  

Брянківський міський суд Луганської області у складі:  

  головуючого судді: Мігунової Л.С.  

при секретарі: Чубік О.В.  

за участю  

представника позивача: ОСОБА_1  

представника відповідача: ОСОБА_2  

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Брянка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини,  

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки – ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину у віці від 6 до 18 років та заборгованість з аліментів за період з 01.10.2007 р. до 30.09.2010 р. у сумі 13 378, 50 коп.  

В своїх вимогах посилається на те, що відповідач по справі є батьком її доньки ОСОБА_4 З відповідачем вони перебували у шлюбі, який було розірвано 13.02.2002 р. Після розірвання шлюбу дитина залишилась мешкати разом з нею, а відповідач, в усній формі, зобов’язався перераховувати поштовими переводами на її адресу кошти на утримання дитини у розмірі 25% від свого заробітку, але не менш встановленого законодавством мінімуму.

В продовж перших років після розірвання шлюбу відповідач виконував вказану домовленість, однак у подальшому він перестав приймати участь в утримані дитини, пояснюючи це відсутністю постійного заробітку, обіцяв потім сплатити цю заборгованість. Однак з 2007 р. відповідач зовсім припинив платити кошти на утримання дитини. На її нагадування про борг відповідач не реагував у червні та вересні 2010 р. зробив лише дві виплати які навіть не погасили існуючого боргу.  

Тому вона змушена звернутись до суду, вважає, що відповідач повинен сплатити їй борг по аліментам за вказаний період – з 01.10.2007 р. до 30.09.2010 р. виходячи з прожиткового мінімуму на дитину у віці від 6 до 18 років встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Також вважає, що позивач повинен сплатити на її користь аліменти на утримання дитини, яка мешкає разом з нею та знаходяться на її утриманні, у розмірі 50% оскільки він має значний прибуток та тривалий час не приймав участі в утриманні дитини.  

Окрім аліментів позивач також просить стягнути з відповідача на її користь витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000 грн.  

Присутні у попередньому судовому засіданні:  

Представник позивача –  позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.  

Суду пояснив, що раніше позивач не зверталась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.

Відповідач та його представник –  позовні вимоги визнали частково. Позивач згоден сплачувати на утримання дитини аліменти у розмірі ј частини від свого прибутку.  

Суду пояснив, що платити аліменти у більшому розмірі не має можливості оскільки він не має стабільного заробітку, на його утриманні, ще знаходяться непрацездатні батьки – інваліди 2 та 3 групи. Борг вказаний позивачем не визнає, оскільки він приймав участь у утриманні дитини, зокрема неодноразово возив її на відпочинок до моря.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:    

Судом по справі встановлено, що сторони по справі ОСОБА_4 та   ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 /а.с. 6/, свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 /а.с. 5/, свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 /а.с. 7/.    

Згідно до ст. 180 Сімейного кодексу (СК) України–   батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 181 СК – за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  

Згідно до ст. 182 СК  при визначенні розміру аліментів суд враховує:   1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Сімейного Кодексу.  

Враховуючи обставини вказані відповідачем – його матеріальне становище, знаходження на утриманні непрацездатних батьків, стан здоров’я що вбачається з наданих доказів: довідок МСЕК, довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відомостей Алчевської ОДПІ, лікарняної довідки /а.с. 22, 23, 25, 26, 27/ суд вважає, що з нього належить стягувати аліменти у розмірі ј частини від його доходу відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК.      

Згідно ч. 1 ст. 191 СК –   аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.  

Відповідно до ст. 196 СК   – п   ри виникненні заборгованості з вини особи,   яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду   , одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.  

Саме з цих підстав у задоволенні вимог позивача, щодо стягнення заборгованості по аліментах за період  з 01.10.2007 р. до 30.09.2010 р. у сумі       13 378, 50 грн. слід відмовити оскільки раніше позивач з позовом до суду про стягнення аліментів не зверталась.  

Згідно ст. 88 ЦПК України – с   тороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Позивач стверджує, що ним сплачено 1000 грн. за отриману юридичну допомогу, однак на підтвердження факту сплати цієї суми доказів, окрім довідки приватного підприємця (представника позивача по цій справі) ОСОБА_1 не надано, з огляду на, що суд не знаходить підстав для відшкодування вказаної суми за рахунок відповідача.    

Відповідно до ст. 367 ЦПК України – рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 180 – 183, 191, 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174 ч.4, 212-215, 367  ЦПК України, –

 ВИРІШИВ:  

      Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.  

 Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5       ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходів),  але не менш, ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,   починаючи з 29.09.2010 року до досягнення дитиною 18 років, тобто до 13.10.2012 року.  

 В решті позовних вимог – відмовити за безпідставністю.  

 Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

 Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Згідно зі ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя: _____________