Справа № 2а-643/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року Суддя Кам'янобрідського районного суду м. Луганська Пташкіна А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
18.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з січня 2010 року, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач здійснивши перерахунок її пенсії у 2010 році відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосував показник середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, що суттєво вплинуло на розмірі її пенсії, та не відповідає вимогам закону, відповідно до положень якого перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. На 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні становив 1650 грн.43 коп., який і повинен був застосовуватися при перерахунку її пенсії в 2010 році.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому 10.12.2010 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він посилається на наступне. Частиною 4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням стажу страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно ст.40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними. У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводяться відповідно до п п. З п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". У зв'язку з вищевикладеним відповідно до заяви позивача проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсій за 2007 рік - 1197,91 грн.
Діючі Закони України та Постанови Кабінету Міністрів України проходять узгодження в Міністерстві юстиції на відповідність нормам статей Конституції про що вказано в преамбулі Законів. Прийняті та підписані Президентом України, Закони обов'язкові для виконання державними структурами, що призначають пенсії, зокрема Пенсійним фондом України та його регіональними управліннями.
На підставі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.10). Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, загальний стаж роботи позивача на 11.10.2010р. складає 51 рік 2місяця 28 днів і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
14.04.2010 року позивачка, маючи 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська з заявою провести перерахунок її пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до стажу роботи та заробітній платі.
В подальшому 29.09.2010 року позивачка не погоджуючись з проведеним у квітні 2010 року перерахунком його пенсії, звернулася до Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська з заявою про роз’яснення підстав застосування при проведення перерахунку пенсії середньої зарплати за 2007 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також підпункту 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 (а.с.9).
На своє звернення позивачка 11.10.2010 року отримала відповідь, з якої вбачається, що у зв’язку з тим, що питання визначення показника заробітної плати /доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески законодавчо не врегульовано, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати / доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (а.с.8).
У зв’язку з вищевикладеним, такі дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, суд вважає неправомірними та такими, що не ґрунтуються на Законі та суперечать Конституції України.
Відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особа має право на перерахунок пенсії у разі якщо після призначення пенсії, вона продовжувала працювати. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі та здійснюється з заробітної плати /доходу/, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, а саме за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата /дохід/ для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.40 зазначеного Закону для визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
За таких обставин, позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Оцінюючи посилання представника відповідача на відсутність законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати /доходу/ в середньому на одну особу в цілому України, з якої сплачено страхові внески у зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснює перерахунок пенсії, керуючись підпунктом третім пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою як на думку відповідача, передбачено застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік , суд вважає не обґрунтованими.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі № 1-21/2005 ) пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Зокрема, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року положення підпункту 9 пункту 35 та положення підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, якими було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати / доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно ст.40 цього Закону, втратили чинність як такі, що є неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Від так, після визнання неконституційними положень Закону, залишається діючими положення, які були змінені, тобто положення ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції 2003 року.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення /попереднього перерахунку/ пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати /доходу/, з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата /дохід/ для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Також, слід звернути увагу, що застосування в 2010 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік суперечить тексту самої Постанови Кабінету Міністрів України № 530, якою передбачено застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, враховуючи зміст підпункту третьої п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530, суд вважає, що при проведенні перерахунку в 2010 році застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2009 рік.
Однак, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі і ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише 14.04.2010 року, дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо здійснення перерахунку позивачу пенсії у 2010 році з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, є протиправними лише з 14.04.2010 року, а також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки з 14.04.2010 року з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, який складає 1650,43 грн.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст.9, 11, 70, 71, 99, 100, 159, 160,163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.1,3,6,8, 17,19,21,22,24,56,113,152 Конституції України, ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного суду України № 6 рп/2007 рік, 10 рп-2008 рік суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 14.04.2010 року з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91 грн.) неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, що становить 1650 грн.43 коп. з 14 квітня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене нею держмито у розмірі 3,40 грн.
Копію постанови направити сторонам.
Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.О.Пташкіна