Справа № 2-8001/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

22 грудня 2010 року                                                                    м. Донецьк

 Пролетарский районний суд м. Донецка у складі :

 головуючого судді                 Кирилюк Н.А.                   

при секретарі                  Нехорошкіній І.М.

за участю

позивача                       ОСОБА_1

представника позивача            ОСОБА_2

відповідача                      ОСОБА_3

відповідачки                      ОСОБА_4

третьої особи                                     ОСОБА_5

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – відділ громадської реєстрації еміграції фізичних осіб Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_5"про усунення перешкод у володінні та користуванні приміщеннями та примусове виселення»,

 в с т а н о в и в:

      Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому вказує, що рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 12.10.2009 за позивачем визнано право власності на будинок № 36 по вул.Насонова у Пролетарському районі м. Донецька в порядку спадкування. На підставі вказаного судового рішення він отримав свідоцтво на право власності на вказане нерухоме майно за № 27133385, виданого КП БТІ м. Донецька, на підставі якого за ним визнано право власності на  жилий будинок з надвірними побудовами № АДРЕСА_1. Вказує, що в даний час не може повноцінно користуватися своєю власністю, оскільки на території домоволодіння зі своєю співмешканкою мешкає відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрованим у вказаному приміщенні не значиться та своїми діями перешкоджає повноцінному розпорядженню власником своїм майном. Крім того, позивач вказує, що відповідачка ОСОБА_4 значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1, фактично за вказаною адресою не мешкає, проте своїми діями також створює штучні перешкоди в здійсненні позивачем права на володіння та розпорядження його майном, комунальні послуги не сплачує, має інше мешкання по вул.Русакова. Просив винести рішення, яким усунути порушення права власності та перешкоди у здійсненні права користуватися та розпоряджатися будинком № АДРЕСА_1, здійснити примусове виселення відповідачів з вказаного приміщення посилаючись на ст.30 Конституцію України, 316-321, 325, 386, 387, 400 ЦК України,  покласти на відповідачів судові витрати.  

 У судове засідання з'явився позивач, представник позивача, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги повністю.

 Відповідач ОСОБА_3 з'явився у судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що мешкає у вищевказаному приміщенні разом з співмешканкою та дитиною у зв'язку з тим, що там зареєстрована його мати та раніше мешкав його дід, вказав, що сплачує комунальні послуги, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

 Відповідачка ОСОБА_4 з'явилася у судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказала, що позивач її рідний брат, в даний час мешкає за іншою адресою з чоловіком, крім того, вказала, що не визнає заповіт, на підставі якого було прийнято рішення про визнання права власності за позивачем на спірне домоволодіння, яке на даний час, скасовано апеляційним судом, відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачу по вказаній справі, надала копію судового рішення.

 Третя особа, що заявляла позовних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 з'явилася у судове засідання, надала пояснення, в яких вказала, що є рідною сестрою позивачу та відповідачці, вказала, що заповіт, який залишив її батько та розпорядився своїм майном у вигляді нерухомого майна за позивачем вважала справедливим, у зв'язку з тим, що вважала, що на те була дійсна воля їх батька.  

Третя особа – відділ громадської реєстрації фізичних осіб Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області не з’явився у судове засідання, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, третьої особи та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України.  

При чому, позивач, його представник  вважає, що спір виник в силу порушення його цивільних прав як власника майна, що виникло на підставі заповіту.

Однак з цим не можна погодитися з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 26 квітня 2000 року ОСОБА_6 склав заповіт, відповідно до якого, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1.(а.с.4).

За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.  

Право власності, відповідно до ст.136 ЦК України визначається як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своє волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 328 ЦК України 2003 року визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.10.2010 року по справі № 22-19174 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Пролетарської районної у м.Донецьку ради, треті особи – Третя донецька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.

Таким чином, судове рішення що вказувалося як підстава задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності  на день розгляду справи відсутнє.

Однак суд враховує, що спірне домоволодіння є об'єктом цивільного права, у зв'язку на нього спрямовані суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язку учасників цивільних правовідносин.

 Одним з речових прав на чуже майно, на думку суду, на яке має право позивач, є право користування вищевказаним приміщенням з огляду на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

 Повноправними користувачами спірного майна є ОСОБА_4(відповідачка) та ОСОБА_5, які також зареєстровані за вищевказаною адресою, вказаний факт всіма сторонами визнаний та не потребує доказування.

 Захист речового права користування чужим майном регулюється главою 29 Цивільного кодексу України як захист права власності.

 Таким чином, користувач, в тому числі позивач, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

 Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 не має правових підстав користуватися приміщенням та його виселення є формою захисту цивільного права користувача як єдиного, що може поновити порушене право користування.

 Стосовно позовних вимог щодо виписки відповідачки ОСОБА_4 з будинку номер АДРЕСА_1, суд вважає, що вказана позовна вимога не рогзглядається у порядку цивільного судочинства, у зв'язку з тим, що реєстрація місця проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою передбачена Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», та крім того, сама реєстрація ОСОБА_4 за вищевказаною адресою не порушує права користування житловим приміщенням позивачем. Факт непроживання відповідачки ОСОБА_4 за вказаною адресою, як і позивача та третьої особи не заперечується сторонами та не потребує доказування.

 Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повнинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрали законної сили не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 Таким чином, право власності в порядку спадкування на будинок за адресою, м.Донецьк,  вул.Насонова, 36 позивач не має, та відповідно не має і прав, що визначають суть права власності, що відрізняється від права користування, а саме право володіння та розпорядження.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд      

в и р і ш и в:

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – відділ громадської реєстрації еміграції фізичних осіб Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_5  "про унесення перешкод у володінні та користуванні приміщеннями та примусове виселення» - задовольнити  частково.

 Виселити ОСОБА_3 з будинку № АДРЕСА_1.

 Провадження у частині позовних вимог щодо здійснення примусової виписки ОСОБА_4  з будинку № АДРЕСА_1 – закрити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м.Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

 У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено 24.12.2010 року.

 Суддя                                                                 Н.А Кирилюк.