НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

17 грудня  2010 року         справа № 2-1356 -2010         м. Нововолинськ  

  Нововолинський   міський   суд   Волинської   області в складі:  

головуючого                         Ференс-Піжук  О.Р.              

при секретарі                        Лубаєвській  Л.В.  

за участю позивача              ОСОБА_1  

представника позивача       ОСОБА_2  

представника відповідача   Малогрош Л.Й.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до державного підприємства «Волиньвугілля» про скасування наказу відокремленого підрозділу  шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» від 26 травня 2006 року № 139,-  суд  

в с т а н о в и в :  

  14 жовтня  2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд в позовом до  державного підприємства «Волиньвугілля»  про скасування наказу відокремленого підрозділу шахта  «Бужанська» від 26 травня 2006 року № 139.  

Вимоги мотивує тим, що з  квітня 2001 року  вона була прийнята  на шахту «Бужанська» учнем лампівника по табельному обліку, а з 08  травня 2001 року   переведена на постійне місце роботи лампівником  по табельному обліку другого розряду. Зазначає, що наказом відокремленого підрозділу шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» від 26 травня 2006 року № 139 «Про раціональне використання фонду оплати праці  робітників дільниці ВТБ»,  на підставі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, 5-й випуск, «Гірничодобувна промисловість» – 2000 рік., професію лампівник по табельному обліку, перейменовано на гірник поверхні 1 розряду з оплатою праці з 1 серпня 2006 року згідно тарифної ставки гірника поверхні  1 розряду. Вважає, що при такому перейменуванні професії, в дійсності відбулося переведення її на іншу посаду із змінами умов праці, зокрема  в частині  оплати виконуваної роботи. Вказує, що таке переведення на іншу посаду проведено відповідачем всупереч вимогам ч.1 ст.32 КЗпП України,  в односторонньому порядку,  без її на це згоди, а тому просить задовольнити позов, поновивши їй строк звернення до суду, що пропущений з поважних причин, а також стягнути з ДП «Волиньвугілля» понесені нею судові витрати по справі.  

  В судовому засіданні позивач  та її представник ОСОБА_2, вимоги  підтримали з наведених у  позовній заяві підстав.  ОСОБА_1 в суді не заперечила той факт, що її, як і інших працівників шахти по табельному обліку, після прийняття оспорюваного наказу, тобто в кінці травня 2006 року, було ознайомлено із його змістом, однак вони відмовились від підпису, оскільки вважали його незаконним. Зазначила, що 31 липня  2006 року  директором ВП шахта «Бужанська», на виконання наказу № 139 від 26.05.2006 року,  був виданий наказ № 93, згідно якого, у зв’язку з перейменуванням професії  лампівника по табельному обліку, її з 01 серпня 2006 року переведено на  гірника поверхні 1 розряду. Позивач не заперечила, що була ознайомлена з наказом від 31 липня 2006 року № 93,  від підпису про це відмовилась, але продовжила роботу на підприємстві, працюючи гірником поверхні  1 розряду по даний час. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску тримісячного  строку звернення до суду,  позивач вказує, що вчасно не звернулася з заявою про вирішення  трудового спору, оскільки керівництво шахти запевнило її про правомірність своїх дій, а вона, в свою чергу, маючи на меті зберегти місце роботи, щоб утримувати сім?ю, продовжила працювати гірником поверхні 1 розряду.Також зазначила, що для вирішення спірного питання в адміністративному порядку,  протягом  2010 році зверталася до профкому підприємства, в територіальну інспекцію праці у Волинській області  та в прокуратуру міста Нововолинська, а лише після цього з даним позовом до суду за захистом своїх прав. В судовому засіданні позивач просила поновити строк звернення та  зобов’язати відповідача проводити їй оплату праці згідно тарифів  по професії гірника поверхні другого  розряду.  

  Представник відповідача Малогрош Л.Й. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Зазначила, що позивач без поважних причин пропустила, встановлений ст.233 КЗпП України, строк безпосереднього звернення  до суду з заявою про вирішення даного трудового спору, а наведені нею мотиви та обґрунтування позовних вимог є безпідставними. Пояснила, що оспорюваний наказ виданий  по ВП шахта «Бужанська» на виконання наказу    ДП «Волинсьвугілля» від 16 лютого 2006 року № 27 «Про підвищення та вдосконалення організації заробітної плати на ДП «Волинсьвугілля», у п. 1.1. якого,  керівників відокремлених структурних підрозділів, яким є шахта «Бутанська», зобов’язано у разі необхідності  здійснити перетарифікацію  робітників та встановити кваліфікаційні розряди відповідно до вимог Довідника кваліфікаційних характеристик працівників (Київ 2000) у порядку встановленому законодавством. Просила у позові відмовити.  

  Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази та оглянувши матеріали звернення ОСОБА_1 до прокуратури м.Нововолинська, дійшов висновку,  що позовні вимоги є  безпідставними і до задоволення не підлягають.  

  Як вбачається з копії трудової книжки (а.с.6), ОСОБА_1 з 02.04.2001 року прийнята на роботу учнем лампівника по табельному обліку шахти «Бужанська».  

  З 04.05.2001 року позивач  переведена лампівником по табельному обліку другого  розряду.  

  З 01.08.2006 року ОСОБА_1, на підставі наказу по ВП шахта «Бужанська» від 31.07.2006 року № 93, що виданий на виконання наказу по шахті  від 26.05.2006 року, № 139,   переведена гірником поверхні 1 розряду, де працює по даний час.    

  Як встановлено в судовому засіданні поясненнями сторін, що підтверджено показаннями свідків та письмовими доказами у справі, позивач ОСОБА_1 29 травня 2006 року була ознайомлена з наказом від 26 травня 2006 року і відмовилась від підпису, про що складено відповідний акт.  

  Позивач також, будучи 31.07.2006 року, ознайомленою з наказом про переведення її по професії гірник поверхні 1 розряду з 01 серпня 2006 року, відмовилась від підпису, продовживши при цьому виконувати роботу по видачі жетонів із зазначенням часу спуску та виїзду  працівників  без суміщення посади лампівника,  що відповідає завданням і обов’язкам  гірника 1 розряду, визначених у поправках  до кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 5, «Гірничодобувна промисловість», розділ «Вугільна промисловість», Київ, 2000).  

  Таким чином, посилання позивача на Класифікатор професій  ДК 003:2005, Київ, Держспоживстандарт України,2005, що чинний  від 2006 -04-01, є безпідставними.  

  Не заслуговують на увагу суду і доводи позивача щодо відсутності на шахті «Бужанська» посадових інструкцій лампівника по табельному обліку та гірника поверхні І розряду, оскільки, як пояснила  в судовому засіданні представник відповідача,  завдання і обов’язки гірника І розряду, кваліфікаційні вимоги  та необхідні знання, зазначені  безпосередньо у Довіднику   кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 5, «Гірничодобувна промисловість», розділ «Вугільна промисловість» Киів-2000., у відповідності до якого, наказом від 26.05.2006 року за № 139,   перейменовано професію позивача лампівник по табельному обліку та гірник поверхні 1 розряду.  Про таке перейменування професії позивача, на виконання вимог ч.3 ст.32 КЗпП України, відповідач повідомив ОСОБА_1  за два місяці і з 01 серпня 2006 року  вона була переведена по цій професії з оплатою праці, згідно тарифної ставки  гірника 1 розряду поверхні.  

  Позивач не відмовилась від продовження роботи  у зв’язку із зміною істотних умов праці, не вимагала припинення   трудового договору з підстав визначених у п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, які  не ґрунтуються на законі.  

  Крім цього, позивач пропустив тримісячний строк звернення  до суду  за вирішенням трудового спору, а наведені нею   причини пропуску строку, передбаченого ст.233 КЗпП України, зокрема  намагання вирішити спір протягом 2010 року в адміністративному порядку, суд не вважає  поважними і до уваги їх не бере.          

  Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  ст. 232, ст.233  Кодексу Законів про працю України,  

в и р і ш и в :      

    Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Волиньвугілля»  про  скасування  наказу  відокремленого підрозділу шахта «Бужанська» державного підприємства «Волиньвугілля» від 26 травня 2006 року, № 139.    

  Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги  до апеляційного суду Волинської області  через Ново волинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після  розгляду справи апеляційним судом.    

  Головуючий     підпис  

Згідно з оригіналом  

Суддя                                                                        О.Р. Ференс-Піжук