справа № 2-878/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 грудня 2010 року             Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді            Пташкіної А.О.

при секретарі             Єрьоменко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Кам’янобрідського районного суду м. Луганська цивільну справу за позовом Акціонерного банку “Український комунальний банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного банку “Український комунальний банк” про захист прав споживача , -

  ВСТАНОВИВ   :  

 05.05.2010 р. Акціонерний банк “Український комунальний банк” звернувся до Кам’янобрідського районного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 6635,05 грн., а також  держмито за подання позову в розмірі 66,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в сумі 120,00 гривень. В обґрунтування позову вказав, що згідно договору № 3697/08-1221 від 06.03.2008 року  відповідачка отримала кредит на споживчі цілі в сумі 20000,00 гривень з процентною ставкою 24 % річних та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1,5% від суми виданого кредиту з кінцевим терміном повернення 05.03.2010 року. Відповідачка зобов’язалася погашати отриманий кредит щомісяця згідно з відповідним графіком погашення. У зв’язку із невиконанням відповідачем умов кредитного  договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, станом на 30.04.2010 р. заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 6635,05 грн., зокрема: сума основного боргу – 4161,84 грн., відсотки за користування – 2359,66 грн. та пеня за простроченні відсотки – 113,55 грн.      

17.06.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до Акціонерного банку “Український комунальний банк” про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що сума заборгованості за кредитним договором не є безспірною. Вважає, що розрахунок боргу, підготовлений працівниками банку щодо наявності грошового зобов’язання по тілу кредиту, процентах річних та пені не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до позивальника. При наданні  попередньої інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, вважає, що банк був зобов’язаний надати в письмовій формі інформацію про умови кредитування, зазначивши наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов’язаннями споживача, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, інформацію про платежі з обов’язковим зазначенням бази їх розрахунку. Але банк ніякої інформації не надавав, при цьому ніяких других форм кредитування не пропонувалося, про недоліки пропонованої схеми кредитування та про якісь там понад переплати взагалі мови не велося, освітлювалися лише переваги пропонованого кредиту. Визначення ціни наданого кредиту вважає нечесною підприємницькою діяльністю та такою, що вводить споживача в оману. При укладенні кредитного договору споживач розрахував, що кредит буде наданий під 24% річних, але насправді банк надав його під 42% річних, що практично вдвічі більш того на що розраховував позивальник, й те при тому, що цей процент був тільки спочатку, оскільки по мірі виконання боргового зобов’язання, коли сума боргу зменшувалася, проценти за користування залишком боргу зростали з геометричною прогресією. Крім того, встановлення додаткової комісії у розмірі 7500 гривень є такою, що вводить в оману стосовно справжньої ціни кредитного продукту. У зв’язку із чим просила визнати кредитний договір № 3697/08-1221 від 06.03.2008 року недійсним, внаслідок обставин, які мають істотне значення, а саме визначення несправедливої ціни кредитного продукту та такої, що вводить в оману споживача, оскільки знаючи ці обставини, позивальник нізащо б не погодився на укладення цієї несправедливої та нечесної угоди, а також  просить стягнути витрати, пов’язані з розглядом справи.  

Ухвалою суду від 08.11.2010 року вказані позови об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності № 4338 від 19.05.2010 року надав уточнену зустрічну позовну заяву з вимогою визнати кредитний договір № 3697/08-1221 від 06.03.2008 року недійсним, внаслідок омани споживача. Повернути ОСОБА_1 кошти у порядку застосування реституції надмірно сплачені кошти, виходячи із наданих банком коштів 20000 грн. та фактично сплачених нею банку у сумі 26535,32 грн., а саме 6535,32 грн. та стягнути витрати пов’язані з розглядом справи у сумі 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді Луганської області. В поясненнях  представник ОСОБА_1 вказав, що при укладанні кредитного договору його довірителька розраховувала на те, що при отриманні кредиту, вона буде сплачувати за користування кредитом 24% річних, але насправді банк надав його під 75,35% річних, що втричі більш того на що розраховував позичальник. Крім того позичальник вважає, що банком незаконно була визначена комісія та неналежним чином був визначений графік погашення кредиту. Просив суд задовольнити вимоги викладені у позові ОСОБА_1 і відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного банку “Український комунальний банк”.

У судовому засіданні представник Акціонерного банку “Український комунальний банк” позовні вимоги до ОСОБА_1 підтримав повністю, надав пояснення аналогічні, викладеним у первісному позові, зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, просив залишити його без задоволення, оскільки вважає, що ОСОБА_1 була в повному обсязі ознайомлена  з “Інформаційним бюлетенем споживача”, де банк в письмовій формі надав інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов’язаннями споживача, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. При укладанні кредитного договору ОСОБА_1 були відомі всі умови кредитного договору в тому числі процентна ставка 24% річних. Змінювати умови кредитного договору в односторонньому порядку банк не має права, тому доводи позивачки як в первісному її зустрічному позові, де ОСОБА_1 вказувала, що кредит їй був виданий не під 24% річних, а під 42%, що майже вдвічі перевищує суму виплати і в уточненому її зустрічному позові , що кредит їй було видано не під 24% річних і не під 42 % річних, а під 75,35 % річних не відповідає дійсності. У зв’язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного  договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни просив суд задовольнити позов і стягнути з відповідачки на користь АБ “Український комунальний банк” суму у розмірі  6635,05 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовна заява Акціонерного банку “Український комунальний банк” підлягає задоволенню, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, з наступних підстав.  

Судом встановлено, що між АБ “Український комунальний банк” і ОСОБА_1 06.03.2008 року  був укладений кредитний договір № 3697/08-1221 на споживчі цілі в сумі 20000,00 гривень з процентною ставкою 24% річних та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1,5% від суми виданого кредиту з кінцевим терміном повернення 05.03.2010 року (а.с.11). Відповідачка зобов’язалася погашати отриманий кредит щомісяця згідно з відповідним графіком погашення (а.с.12). Позивач 06.03.2008 року згідно заяви на видачу готівки № 49_17 надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 20000,00 гривень (а.с.14). Однак, відповідачка взяті на себе зобов’язання не виконала належним чином, кредит та відсотки у зазначені строки не сплатила. Станом на 30.04.2010 р. заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 6635,05 грн., зокрема: сума основного боргу – 4161,84 грн., відсотки за користування – 2359,66 грн. пеня за простроченні відсотки, 113,55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с.5).  

Суд не розцінює і не бере до уваги як доказ при розгляді даної цивільної справи посилання ОСОБА_1 на те, що банк не ознайомив її та не надав їй відповідну інформацію при укладанні договору стосовно умов кредитування, що визначення ціни наданого кредиту є нечесною підприємницькою діяльністю та такою, що вводить споживача в оману, що при укладенні кредитного договору банк надав його під 75,35% річних, оскільки, як вбачається із наданих до суду документів, ОСОБА_1 була ознайомлена з“Інформаційним бюлетенем споживача”, де банк в письмовій формі надав інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов’язаннями споживача, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. При укладанні кредитного договору ОСОБА_1 були відомі всі умови кредитного договору в тому числі і процентна ставка у розмірі 24% річних про що свідчить її особистий підпис на документах (а.с.74).

Відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України, суд вважає, що ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та переконливих доказів щодо порушення її прав як споживача. За таких обставин, немає підстав для визнання кредитного договору № 3697/08-1221 від 06.03.2008 року недійсним та повернення ОСОБА_1 в порядку застосування реституції надмірно сплачених коштів в розмірі 6535,32 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та недодержання цього в момент вчинення правочину є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Суд вважає, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.58-60 ЦПК України, не надала до суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження того, що кредитний договір був укладений з порушенням чинного законодавства.

У зв’язку з вищевикладеним, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на законних підставах і її права як споживача порушені не були, підстави для задоволення уточнених вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відсутні .

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.  

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідачкою було порушено умови зобов’язання, суд вважає, за необхідним стягнути з відповідачки суму боргу за кредитним договором в розмірі 6635,05 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АБ “Український комунальний банк” слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 66,35 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення процесу у розмірі 120,00 грн.

 Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 651, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 61, 130, 169, 174, 224, 225 ЦПК України суд, -

  ВИРІШИВ:  

 Позовні вимоги Акціонерного Банку “Український комунальний банк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Банку “Український комунальний банк” (р/р№29097121019 в АБ “Укркомунбанк” м. Луганськ, МФО 304988, код 24191588) заборгованість у розмірі 6635 (шість тисяч шістсот тридцять п’ять) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Банку “Український комунальний банк” (р/р№29097121019 в АБ “Укркомунбанк” м. Луганськ, МФО 304988, код 24191588) державне мито в розмірі 66 (шістдесят шість) гривень 35 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного Банку “Український комунальний банк” про захист прав споживача відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                       А.О.Пташкіна