Справа № 2 а- 1615 / 2010
П О С Т А Н О В А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
в складі : головуючого - судді Чигриної Л.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області « Про
перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни»,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни.
В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що з 9.09.1999 року має статус інваліда війни 3 групи.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком за час знаходження на 3 групі інвалідності.
Згідно до Закону України від 23.12.2004 року за N 2291-ІУ, яким були внесені зміни у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний Закон України набирав чинності з дня його опублікування у газеті «Урядовий кур'єр» № 4 від 12.01.2005 року.
Вважає, що з 12.01.2005 року він повинен був отримувати надбавку до пенсії як інвалід війни виходячи з мінімальної пенсії за віком. Розмір повинен був відповідати розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак надбавку як інваліду війни він отримував в значно нижчому розмірі.
Так станом на 12.01.2005 року він отримував 39 гр. 82 коп., у той час, коли розмір прожиткового мінімуму на 12.01.2005 року складав 332 гр., згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року № 2285-ІУ та 200% від 332 гр. дорівнює 664 гр., які він повинен був отримувати.
Розмір прожиткового мінімуму надалі збільшувався та став складати: з 01.01.2006 року - 350 гр., з 01.04.2006 року – 359 гр., з 01.10.2006 року - 366 гр., з 01.01.2007 року - 380 гр., з 01.04.2007 року – 410 гр.06 коп., з 01.10.2006 року – 415 гр.11 коп., з 01.01.2008 року - 470 гр., з 01.04.2008 року - 481 гр., з 01.07.2008 року - 482 гр., з 01.10.2008 року – 498 гр., з 01.11.2009 року – 573 гр., з 01.01.2010 року - 695 гр., з 1.04.2010 року – 706 гр., з 1.07.2010 року – 709 гр., з 1.10.2010 року – 723 гр..
Однак зазначене відповідачем до уваги не приймалося. У зв'язку зі змінами до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців й осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ» та Закону «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» з 01.01.2006 року розмір надбавки до пенсії як інваліду війни 3-ї групи став складати 30% прожиткового мінімуму, інваліду війни 2-ї групи - 40% прожиткового мінімуму, інваліду війни 1-ї групи-50% прожиткового мінімуму .
Однак у відповідності до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому нарахування надбавки до пенсії інваліду війни 3-ї групи у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, інваліду війни 2-ї групи - 350% прожиткового мінімуму та інваліду війни 1-ї групи - 400% прожиткового мінімуму повинно було провадитися і після 01.01.2006 року.
27.07.2010 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі із заявою про перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни, однак рішенням відповідача № 529 / Г- 12 від 3.08.2010 року у задоволенні вимог йому було відмовлено.
Вважає, що рішення УПФУ в м. Антрацит про відмову в перерахунку надбавки до пенсії як інваліду війни суперечить нормам Конституції та Законам України, є неправомірним і таким, що порушує його права.
Також вважає на необхідне застосувати вимоги:
- ст.87 ч.2 Закону України « Про пенсійне забезпечення, згідно якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуться за минулий час без обмеження будь яким строком;
- ст. 46 ч.2 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058-ІУ, згідно якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь - яким строком;
- ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно якої нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Просить визнати протиправними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови йому в перерахунку надбавки до пенсії як інваліду війни.
З обов'язати УПФУ в Антрацитівському районі провести перерахунок і сплату надбавки до пенсії з 12.01.2005 року з врахуванням надбавки до пенсії, як інваліду війни 3 групи у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Ухвалою судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10.11.2010 року позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 12.01.2005 року по 8.05.2010 року включно – залишено без розгляду.
Ухвалою судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10.11.2010 року за позовом ОСОБА_1 відкрито провадження в частині вимог за період з 9.05.2010 року.
Сторони в судове засідання не з’явились.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Позивач ОСОБА_1 в заяві від 5.11.2010 року, приєднаної до позову, зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.( а.с.11)
Відповідач - УПФУ в Антрацитівському районі позов ОСОБА_1 повністю не визнав та надав свої заперечення посилаючись на те, що Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-Х1І набрав чинності з 01.01.1994 року, згідно з постановою Верховної Ради України від 22.10.1993 року "Про введення в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Цією ж постановою Верховна Рада доручила Кабінету Міністрів України до 1.01.1994 року прийняти необхідні нормативні акти щодо застосування зазначеного Закону.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 року № 94 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" громадянам, які набули статусу ветерана війни або особи, що має особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність цього Закону, після прийняття останнього пільги надаються з дня звернення.
Редакцією Закону від 22.12.1995 року, яка набрала чинності з 02.01.1996 року, встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії: інвалідам І групи - у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 % мінімальної пенсії за віком, III групи – 200% мінімальної пенсії за віком (ч. 3 ст. 13).
Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статті 10,33,34 ЗУ "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.1996 року № 49/96-ВР, постанов Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03,1996 року, №831 від 26.07.1996 року, мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500000 карб, з 1 серпня 1996 року її розмір був збільшений в 1,108 раз і склав (після проведення грошової реформи і зміни карбованців на гривні) 16,62 гр..
Таким чином, підвищення до пенсії як інваліду війни, до 31.12.2005 року здійснювалось виходячи з розміру мінімального пенсії за віком – 16 гр.62 коп.. Згідно із Законом України від 05.10.2005року № 2939-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який набрав чинності з 01.01. 2006 року, ч.4 ст. 13 викладено в такій редакції: "інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 1 групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам 2 групи - у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам 3 групи - у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність."
Спроба позивача визначити відповідність зазначених змін до Закону нормам Конституції України не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 147 Конституції України вирішення питатань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України належить до повноважень Конституційного Суду України.
Зазначені норми Закону протягом 2006-2009 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Ст 13. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і встановлено, що доплата до пенсії інваліду війни е пільгою.
Зауважив на те, що пільга не є складовою основної пенсії, а тому Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області вважає, що з його боку не було порушень Конституційного права позивача на належне соціальне забезпечення .
Крім того, зазначив, що вимога позивача про перерахунок підвищення до пенсії з 12.01.2005 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протирічить чинному законодавству.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Посилання позивача на положення Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та "Про пенсійне забезпечення" при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії.
Пенсію та підвищення до пенсії позивачу нараховано і виплачено в розмірах, встановлених діючим законодавством.
Строки перерахунку пенсії визначено ст. 45 зазначеного Закону (з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа
наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після
15 числа).
Крім того, позивачем був пропущений 6 місячний строк для пред'явлення позовної заяви, який передбачений ст. 99 КАС України зі змінами внесеними Законом України
№ 2453-6 від 07.07.2010 року, який набрав чинності 30.07.2010 року, а саме, виходячи з матеріалів позовної заяви позивач просить зробити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням надбавки до пенсії як інваліду війни 3 групи - 200% пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 12.01.2005 року, а позовна заява подана 03.11.2010 року, також позивачем не представлено доказів поважної причини пропущення строку для подачі адміністративного позову, тому згідно
ч.1 ст.100 КАС, України є підстави відмовити у задоволенні позовної заяви.
Позивач мав змогу дізнатися про порушене право за весь період дії редакції ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідно до якої вимагає перерахунок пенсії та оспорити дії управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково
підлягають оприлюдненню.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. ( а.с. 15)
15.12.2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні , суд вважає позов таким , що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач ОСОБА_1 з 9.09.1999 року перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі, є інвалідом 3 групи безстроково від захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.( а.с. 3,5)
ОСОБА_1 має статус інваліда війни 3 групи, згідно ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни . ( а.с.3)
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від
22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року в редакції, яка діяла до 1.01.2006 року, було передбачено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 % мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 % мінімальної пенсії за віком. За постановою Верховної Ради України № 49/96-ВР від 20.02.1996 року мінімальний розмір пенсії складав 1500 тис. крб. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831 було змінено мінімальний розмір пенсії з 01.08.1996 року та з урахуванням грошової реформи 1996 року він склав 16 гр. 62 коп. Законом України від 15.07.1999 року № 979-ХІУ „ Про підвищення мінімального розміру пенсії " мінімальний розмір пенсії за віком з 01.09.1999 року було встановлено в розмірі 24 гр. 90 коп., але мінімальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не застосовувався для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії ( ст. 3 цього Закону), а поширювався тільки на трудові пенсії, що призначались відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (ст. 1 цього Закону).
Тобто для розрахунку підвищень відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” залишалось 16 гр. 62 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 року № 1686 збільшення мінімальних розмір пенсії проводилося: з 01.12.2000 року - до 30 гр. , з 01.04.2001 року - до 34 гр., але збільшення мінімального розміру пенсії, передбачене цією постановою, також не застосовувалося для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій ( п. 7 постанови).
Пунктом 4 вказаної постанови було встановлено, що з 1 грудня 2000 року розрахунок підвищень та надбавок, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” проводиться виходячи з розміру 18 гр. 10 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 року № 741 було змінено мінімальний розмір пенсії з 01.08.2001 року до 39 гр., але цей мінімальний розмір пенсії не застосовувався для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії ( п. 5 постанови), а поширювався тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”
Тобто для розрахунку підвищень відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” залишалось 18 гр. 10 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2001 року № 1706 було змінено мінімальний розмір пенсії з 01.01.2002 року до 43 гр., але цей мінімальний розмір пенсії не застосовувався для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії ( п. 4 постанови), а поширювався тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Тобто для розрахунку підвищень відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” залишалось 18 гр. 10 коп.
Кабінетом Міністрів України 03.01.2002 року було прийнято постанову № 1
" Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету". Відповідно до пп. є п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 встановлено, що з 01.01.2002 року розрахунок підвищень, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", провадиться виходячи з розміру 19 гр. 91коп.. У подальшому було ще два підвищення мінімального розміру пенсії за віком:
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 279 мінімальний розмір пенсії за віком з 01.04.2002 року складав 47 гр. 30 коп.; - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 мінімальний розмір пенсії за віком з 01.07.2003 року складав 50 гр. , але ці мінімальні розміри пенсій не застосовувалися для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії, а поширювалися тільки на трудові пенсії, що призначалися відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”
Тобто для розрахунку підвищень відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” залишалося 19 гр. 91 коп.. Разом з тим, ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 р оку встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї ж статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Враховуючи наведене, положення ст. 28 Закону України №1058 щодо мінімального розміру пенсії не застосовується для визначення розмірів підвищення до пенсії, передбаченого ст. ст.12 та 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Виходячи з наведеного, підстав для застосування ч.1 ст. 28 Закону України №1058 при нарахуванні підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " немає. До 12.01.2005 року при призначенні пенсій, надбавок та підвищень не застосовувалося таке поняття як рівень прожиткового мінімуму, і тільки при внесенні змін до ст.28 Закону України №1058 мінімальний розмір пенсії за віком, при наявності трудового стажу 25 років для чоловіків і 20 років для жінок став установлюватися на рівні прожиткового мінімуму, але це застосовувалося виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Правомірність такої позиції підтверджена постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крімвійськовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( п.13.). Крім того, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 05.10.2005 року №2939-ІУ, який набув чинності з 1.01.2006 року, до останнього було внесено зміни. Згідно п. 3 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам 1 групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, II групи - у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, III групи - у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Ця норма є діючою на даний час та Конституційним судом України її зміна неконституційною не визнавалася.
Таким чином, починаючи з 1.01.2006 року інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються у процентах від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а не мінімальної пенсії за віком.
Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку і сплати надбавки до пенсії з врахуванням надбавки до пенсії, як інваліду війни 3 групи у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком за період з 12.01.2005 року по 8.05.2010 року включно ухвалою судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10.11.2010 року залишені без розгляду.
Що стосується зазначених вимог ОСОБА_1 за період з 9.05.2010 року, то вони є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у вказаний період відповідачем здійснювався перерахунок та з 1.01.2006 року і по теперішній час вірно виплачується надбавка у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. ( а.с. 5)
Підстав для виплати позивачу ОСОБА_1 з 9.05.2010 року надбавки до пенсії, як інваліду війни 3 групи у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, немає.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст.2,6,8,9,87,94,99,122,160,161,162,163,167 КАС
України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, Законом України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року,
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" від 5.10.2005 року № 2939-IV , суд
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області « Про
перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни» - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.