СПРАВА № 2 а-  1586 / 2010  

П О С Т А Н О В А  

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ  

 15 грудня  2010 року          Антрацитівський    міськрайонний суд  Луганської області  

                 у складі :   головуючого - судді                    Чигриної   Л.Г.

 розглянувши  у порядку письмового провадження  

справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного Фонду України  в Антрацит Луганської області   « Про  визнання   незаконними дій  Управління  Пенсійного  Фонду України в  м. Антрацит  з відмови в проведенні перерахунку та виплати, передбаченої ст. 6 Закону України « Про  соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_1  звернулась  до суду  з  позовом   до  УПФУ   в   м. Антрацит    Луганської області   про  визнання   незаконними дій  Управління  Пенсійного  Фонду України в  м. Антрацит  з відмови в проведенні перерахунку та виплати, передбаченої  

ст.6 Закону України « Про  соціальний захист дітей війни».

 В обґрунтування позовних  вимог позивачка ОСОБА_1  послалась  на те, що  вона  має правовий статус „ дитини війни".

 Відповідачем їй  недосплачувалось підвищення до пенсії, передбачене  

ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

 Просить суд  визнати    протиправними  дії  Управління  Пенсійного  Фонду України в   м. Антрацит   щодо недоплати їй, як дитині  війни, сум щомісячної державної соціальної  допомоги, згідно   ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"  і відмови у нарахуванні і виплаті їй  щомісячної  соціальної  допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати  УПФУ в  м. Антрацит  Луганської області  провести   перерахунок  призначених  виплат, згідно   ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачені, як дитині війни, суми щомісячної  державної  соціальної допомоги  за період з травня 2010 року  до прийняття рішення судом і в подальшому наперед кожного місяця.

Сторони в судове засідання не з’явились.

 До початку судового засідання  від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю.  

Позивачка ОСОБА_1 в заяві  від 15.11.2010 року зазначила, що позов підтримує, але уточнила вимоги.  

Просить визнати  неправомірними дії  Управління  Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області  щодо невиплати  соціальної допомоги, передбаченої             ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з  4.05.2010 року.

Також   просить   зобов’язати  УПФУ в  м. Антрацит  Луганської області здійснити  нарахування  та виплату їй, як дитині війни,  підвищення  до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії  за віком за період з  4.05.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум. (а.с.10)  

Відповідач -   УПФУ в  м. Антрацит   в судове засідання не з’явився, надіслав заперечення на позов, просив справу розглянути у  відсутності свого представника, вимоги  позивачки  ОСОБА_1   повністю не  визнав посилаючись на те, що згідно  

ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав чинності                            з 1.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи  

державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Разом з цим ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  

Ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вводяться з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України по питаннях бюджету.  

В 2006-2007 роках  урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених              ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

З 22.05.2008 року  підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось згідно з пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 22.05.2008 року.

Таким чином, підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, в 2010 році виплачується  у розмірі   49 гр. 80 коп. на місяць.

Звернув увагу суду на те, що на цей час відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Непоширення  мінімального   розміру пенсії   за   віком, встановленого   у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті б Закону України № 2195-ІУ "Про соціальний захист дітей війни". Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, що зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19.05.2009 року.  

Тобто, визначення підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є невірним.

Таким чином, всі нарахування позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати підвищень  дітям війни.

Крім того, зазначив, що безпідставною вважає  вимогу  позивача  відносно зобов’язання  УПФУ в  м. Антрацит   проводити  нарахування  та виплату  щомісячної  соціальної  допомоги, згідно  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в подальшому, оскільки таким чином  встановлюються  обов’язки на  майбутнє  без врахування змін чинного  законодавства, які можуть мати місце та без  наявності спірних   правовідносин.  

В межах КАС  України  захисту  підлягає порушене право позивача, перерахунок на майбутнє не передбачений.  ( ч.1 ст. 2 КАС України)

Просить позивачці  ОСОБА_1   у задоволенні позову  відмовити. ( а.с.9)

15.12.2010 року   постановлено ухвалу про розгляд справи  у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно  і всебічно  з'ясованих обставинах  в  

    адміністративній  справі та підтверджених  доказами, які були досліджені в судовому засіданні ,  вважаю  позов  таким  , що   підлягає  повному  задоволенню    з наступних підстав.

 Позивачка  ОСОБА_1   має правовий статус дитини війни, що вбачається  з  

позначки  у   пенсійному посвідченні №  201  від  10.01.2006 року  та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».(а.с.4)

 Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"  дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення   ( 2 вересня 1945 року)  Другої світової війни було менше 18 років.  

 Позивачка  ОСОБА_1   громадянка  України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с.3)

 Відповідне до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивачки, дітям війни пенсії або  

щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України        (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N10-рп/2008.  

 У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

 Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Виходячи з рішення Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд  вважає,  що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана ст. 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення  пенсії  передбачена не була.

 Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -  20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно  

до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

За приписами ст. 58  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28  

Закону України « Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну  особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з        

1 липня 2008 року  по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по              31 грудня  2008 року в розмірі 498 гр..

 Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  встановлено прожитковий мінімум  на  одну особу  та  для тих, хто   відноситься   до основних  соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

 Згідно ст. 52  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»    встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну   особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гр.,  з 1 квітня - 839 гр.,  з 1 липня - 843 гр.,  з  1  жовтня  - 861 гр.,  з 1 грудня - 875 гр. та для тих,  хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для  осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гр., з  
1 квітня  -  706  гр.,  з 1 липня - 709 гр.,  з 1 жовтня - 723 гр., з 1 грудня - 734 гр..  

 У 2009 -2010 роках змін до  Закону України « Про соцiальний захист дітей  війни » не вносилось.

Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року була  діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.»              

Отже, нарахування та виплата в період  з 1.01.2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.                Враховуючи, що позивачці сплачується підвищення до пенсії у розмiрi 10% прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсії за віком, а тому суд  погоджується з посиланнями позивачки на незаконність  дій відповідача  щодо проведення нарахування та виплати їй підвищення до пенсії.      

Таким чином,  суд вважає, що  відповідач мав нарахувати позивачці   підвищення розміру пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний  

захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

Отже, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для  визнання  протиправною  бездіяльність  Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит  

щодо нездійснення нарахування  та виплати з 4.05.2010 року щомісячного  підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно  приписів ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.       

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 за відновленням своїх  порушених прав  звернулась 3.11.2010 року спочатку до відповідача, а  потім  

4.11.2010 року – до суду і саме  в межах шестимісячного строку  просить зобов'язати відповідача  нарахувати та сплатити суми, передбачені   ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 4.05.2010 року. .

За таких обставин, в важаю, що відповідач має провести перерахунок та  виплату позивачці  ОСОБА_1  підвищення до пенсії з   4.05.2010 року,  з урахуванням фактично виплачених сум .  

 На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94, 99,122,160,161,162,163,167  КАС України,

 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004                 року,      Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від                 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на            

 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  суд        

       П О С Т А Н О В И В :  

 Позовні вимоги  ОСОБА_1  -   задовольнити  повністю.                                                                                                              1.        Визнати   дії  Управління  Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області  щодо невиплати  соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з  4.05.2010 року – неправомірними.

  2.      Зобов’язати  Управління  Пенсійного Фонду України в м. Антрацит  Луганської області  провести нарахування та виплату ОСОБА_1        підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком   з 4.05.2010 року  , з урахуванням  фактично виплачених сум.  

              Постанова  може бути оскаржена  в  Донецькому адміністративному апеляційному суді  шляхом   подачі  апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня її проголошення   через Антрацитівський міськрайонний суд   Луганської   області.  

 У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга  подається протягом  десяти днів  з дня отримання  копії постанови.

 Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

  Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду         Чигрина Л.Г.