Справа № 2-1259/2010 р.
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
07 грудня 2010 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов»язків,-
в с т а н о в и в:
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 22 918,32 грн. відшкодування шкоди, завданої ним при виконанні трудових обов»язків. Свої вимоги мотивує тим, що 01.06.2005 року відповідача по справі ОСОБА_2 було прийнято на посаду торгового агента до ПП ОСОБА_1 та укладено з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Згідно з посадовою інструкцією торгового агента, ОСОБА_2 зобов’язаний був особисто отримувати від покупця кошти за поставлений товар і в той же день здавати зазначені кошти в касу підприємства. Під час виконання трудових обов»язків торговим агентом ОСОБА_2, ним було встановлено факт несплати приватним підприємцем ОСОБА_3 коштів за отриманий товар в сумі 22 918,32 грн. Тому 01.07.2009 року він звернувся з відповідним позовом до господарського суду Івано-Франківської області. Однак, під час розгляду даного позову було встановлено, що ПП ОСОБА_3 кошти за отриманий товар сумі 22 918,32 грн. надав торговому агенту ОСОБА_2, який в порушення своїх посадових обов»язків не здав вказані кошти в касу підприємства, а використав на власні потреби. На неодноразові звернення про повернення коштів відповідач не реагує і під будь-яким приводом ухиляється від відшкодуванням шкоди, що й стало причиною звернення в суд з даним позовом.
В процесі розгляду справи позивач збільшив заявлені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 40 466,84 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої останнім при виконанні трудових обов»язків з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за користування чужими коштами.
Представник позивача ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги підтримав повністю, зіславшись на вищевикладені обставини та просив їх задоволити.
Відповідач в судове засідання на повторний виклик не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення в газеті «Галичина» (а.с. 6) від 27.11.2010 року.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі.
Відповідно до ст. 130 ч.1 кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 01.06.2005 року працював на посаді торгового агента в приватного підприємця ОСОБА_1 і з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, про що свідчить копія наказу № 64/К від 01.06.2005 року (а.с. 11) та копія договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.06.2005 року (а.с. 7).
Згідно з посадовою інструкцією торгового агента від 01.01.2006 року (а.с. 8), ОСОБА_2 зобов’язаний був особисто отримувати від покупця кошти за поставлений товар і в той же день здавати зазначені кошти в касу підприємства.
Про те, що ОСОБА_2 змінив прізвище та ім»я на ОСОБА_2, свідчить свідоцтво про зміну імені НОМЕР_1 від 11.05.2007 року.
Однак, в судовому засіданні не здобуто жодних доказів того, що під час виконання трудових обов»язків торговим агентом ОСОБА_2, він отримав від приватного підприємця ОСОБА_3 кошти за отриманий товар в сумі 22 918,32 грн., які не здав в касу підприємства.
Єдиним доказом, на який посилається позивач, є доповідна від ПП ОСОБА_3 від 30.05.2007 року (а.с. 10), згідно з якою торговий агент ОСОБА_2 отримав від цього підприємця кошти за завезений товар.
Однак, дану доповідну суд оцінює критично, оскільки в ній не вказано, коли саме і яку суму грошей було надано торговому агенту ОСОБА_2, а також відсутні будь-які дані про те, що він дійсно не здав ці кошти в касу ПП ОСОБА_1.
При цьому суд також враховує, що позивач не вказує, коли саме не здав кошти в касу підприємства відповідач, хоч з часу написання доповідної ПП ОСОБА_3 пройшло вже більше 3 років.
Клопотання про допит в судовому засіданні в якості свідка ПП ОСОБА_3 представник позивача не заявив, будь-яких доказів того, що дані кошти не здані відповідачем в касу ПП ОСОБА_1 суду не надав, як і не вказав, чи звертався позивач з цього приводу із заявами в правоохоронні органи та чи вживав якихось заходів щодо стягнення вказаних коштів із заробітної плати відповідача, взагалі не зазначив, чи на даний час відповідач перебуває з позивачем в трудових відносинах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ПП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов»язків, слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. 60 ЦПК України, ст.ст. 130,134,135-1,136-138,232 КЗпП України, керуючись ст. 213-215, 218 Ц ПК України, суд,-
Р І Ш И В :
В задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов»язків, відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: