Справа № 2-638/2010

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 22 грудня 2010 року Ленінський  районний суд  м. Запоріжжя  у  складі:  

головуючого судді Баруліної Т.Є.,  

при секретарі Вєтлугіної Г.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Дніпроенерго» до ОСОБА_1, третя особа Запорізька державна інженерна  академія в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА, Міністерство освіти та науки України, Запорізька міська Рада про виселення з гуртожитку, та за  позовом Запорізької державної інженерній академії в особі  Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА до ОСОБА_1, ВАТ «Дніпроенерго», 3-тя особа Запорізька  міська  рада, Міністерство  освіти  та науки  України   про усунення  перешкод  у здійсненні  права користування   гуртожитком, виселення з наданням іншого житлового приміщення, зобов’язання надати інше житлове приміщення, -  

УСТАНОВИВ:

ВАТ «Дніпроенерго» звернулося до суду з позовом про виселення  ОСОБА_1 із займаної ним кімнати № НОМЕР_1 з гуртожитку за адресою АДРЕСА_1  

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 28.02.1995 року між Запорізьким  гідроенергетичним технікумом (надалі Технікум ) з однією сторони та підприємством „Дніпроенергоспецремонт” було укладено договір оренди  житлових приміщень, відповідно  до якого Технікум передав у строкове платне користування частину помешкання (5-й поверх гуртожитку ), яке знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Трегубова,1.

30.12.1998 року між СО „Дніпроенергоспецремонт” ВАТ „Дніпроенерго” та Запорізьким  гідроенергетичним технікумом ЗДІА переукладено новий договір оренди нерухомого майна № 2  за цим же предметом.

ВАТ „Дніпроенерго” використовувало вказане житло для проживання своїх  працівників, яким також є і відповідач ОСОБА_1

22.01.2008 року рішенням господарського суду Запорізької області, яке залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції, договір оренди № 2 від 30.12.1998 року між Запорізькою державною інженерною академією в особі Запорізького гідроенергетичного технікуму ЗДІА и ВАТ „Дніпроенерго” розірвано та зобов’язано ВАТ „Дніпроенерго” повернути 3-й особі на підставі акту прийому-передачі об’єкт оренди.

На виконання вказаного рішення суду, ВАТ „Дніпроенерго” направив повідомлення ОСОБА_1Ф у добровільному порядку. виселитися та звільнити займане приміщення, однак ОСОБА_1 відмовляється.  

ВАТ «Дніпроенерго» просить виселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку Гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії без надання іншого жилого приміщення.

3-тя особа Запорізька державна інженерна академія в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА заявила самостійні вимоги про усунення перешкод у користуванні державною власністю і виселення ОСОБА_1 з наданням іншого жилого приміщення, зобов’язати ВАТ «Дніпроенерго» надати ОСОБА_1 інше житлове приміщення. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що вищезазначений гуртожиток по АДРЕСА_1 належить державі, а ЗДІА є балансоутримувачем.

На підставі Договору оренди № 2 від 30.12.1998 ВАТ «Дніпроенерго» видав ордери на вселення своїх працівників у спеціально для них орендовані приміщення - кімнати 5-того поверху вказаного гуртожитку. Оскільки відповідач раніше був працівником ВАТ «Дніпроенерго», і на даний час не працює, так як являється інвалідом 3-ї групи, а жиле приміщення надавалося у зв’язку з роботою, то ОСОБА_1 не може бути виселений з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.  

ЗДІА просить суд усунути перешкоди у користування державною власністю, виселити ОСОБА_1 з наданням іншого жилого приміщення, і зобов’язати ВАТ «Дніпроенерго» надати ОСОБА_1 інше жиле приміщення.  

ВАТ «Дніпроенерго» заявлені ЗДІА позовні вимоги не визнає, гуртожиток знаходиться на балансі Гідроенергетичного коледжу, тому плату за обслуговування та комунальні послуги ОСОБА_1 сплачує безпосередньо балансоутримувачу, також ЗДІА не вказує і не надає доказів у чому полягає порушення її прав, свобод чи інтересів. Крім того, ВАТ «Дніпроенерго» не має жилого фонду і не має можливості забезпечити ОСОБА_1 іншим жилим приміщенням, тому просить у задоволенні позову ЗДІА відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 і його представник у судовому засіданні проти позовних вимог ВАТ «Дніпроенерго» і ЗДІА заперечували, суду пояснили, що поданий позов є необґрунтованим, оскільки відповідач мешкає в гуртожитку на законних підставах, бо вселився та проживає в ньому з 11.12.1995 року, коли йому було надано ордер на вселення у гуртожиток за адресою АДРЕСА_1. Він справно сплачує всі комунальні платежі за отримані послуги, крім того, вказує, що він пропрацював на підприємстві „Дніпроенергоспецремонт” більше 12 років, на даний час є інвалідом 3-ї групи, був змушений звільнитися з роботи, тому не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення. Щодо вимог ЗДІА, то відповідач і його представник вважають, що ОСОБА_1, не чинить перешкод у користуванні держаною власністю, ніяких прав свобод чи інтересів ЗДІА не порушує, т.я. вселився у спірне жиле приміщення у встановленому законом порядку. Крім того, ЗДІА не вказує, яке саме приміщення йому має бути надано у зв’язку з виселенням, просить у задоволенні позовів відмовити.  

Представник Міністерства освіти та науки України підтримує позов Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА.

Представник Запорізької міської ради про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, заперечень на позов не надав.  

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов такого висновку.  

Згідно  ст.. 127  ЖК  України  для  проживання  робітників,  службовців, студентів, а  також  інших  громадян  в  період  роботи  чи  навчання  можуть  використовуватися  гуртожитки.

Відповідно  до  ст.. 128  ЖК  України  порядок  надання  житлової площі  в  гуртожитку  визначається  законодавством.

Житлова  площа  в гуртожитку  надається  сумісним  рішенням  адміністрації  підприємства  та  профспілкового  комітету.

Згідно  ст.. 129  ЖК  України  на  підставі  рішення  про  надання  житлової  площі в  гуртожитку  адміністрація  підприємства  видає  громадянину  спеціальний  ордер, який  є єдиною  підставою  для  поселення  в  гуртожиток.

Судом  встановлено,  що гуртожиток  за  вказаною  адресою  зареєстровано  та належить  державі, перебуває  на  балансі Гідроенергетичного  технікуму  ЗГІА.

Судом установлено, що 11.09.1993 р. Міністерство енергетики та електрифікації України (Міненерго України) дозволило виконати реконструкцію гуртожитку гідротехнікому по вул. Трегубова 1 з коридорної системи на квартирну.

28.02.1995 року між Запорізьким Гідротехнікумом та підприємством „Дніпроенергоспецремонт”, які обидва відносились до Міністерство енергетики та електрифікації України, було укладено договір оренди житлових приміщень.

11.12.1995 року ОСОБА_1 на підставі протоколу сумісного засідання адміністрації та комітету профспілки від 24.11.1995 року як працівнику підприємства „Дніпроенергоспецремонт” виданий ордер на однокімнатну квартиру № НОМЕР_1 площею 30,7 кв.м. в малосімейному гуртожитку по АДРЕСА_1. Ордер  було  видано для  вселення  в  приміщення  не  належне   підприємству, а  в  орендоване позивачем  приміщення.    

Таким  чином,  відповідач   займає жиле приміщення у гуртожитку на законних підставах, відповідного до  виданого  ордеру.

 30.12.1998 року між СО „Дніпроенергоспецремонт”  ВАТ „Дніпроенерго” та Запорізьким  гідроенергетичним  технікумом  ЗДІА  переукладено  новий договір оренди нерухомого майна № 2  за цим же предметом.

ВАТ „Дніпроенерго” використовувало вказане  орендоване житло для проживання своїх  працівників, яким також є і відповідач ОСОБА_2, про  що  вказано в  договорі  та  про  що  було  відомо власнику  гуртожитку.  

Відповідно до ст. 58 Житлового кодексу України ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

А отже, відповідач займає жиле приміщення у гуртожитку на законних підставах.

Ст.132 ЖК України, на яку посилається позивач, зазначає на підстави виселення із гуртожитків, в тому числі як без надання іншого жилого приміщення, так і з його наданням.  

В судовому засіданні представник ВАТ «Дніпроенерго» в обґрунтування своїх позовних вимог посилається, на те, що ОСОБА_1 повинен звільнити займане жиле приміщення в зв’язку із закінченням  троку дії договору оренди, який був укладений між СО „Дніпроенергоспецремонт” ВАТ „Дніпроенерго” та Запорізьким гідроенергетичним технікумом ЗДІА, тобто передати майно власнику вільним, як того вимагає рішення господарського суду.  

Із чого слідує, що спірні правовідносини склалися між ВАТ «Дніпроенерго» та Запорізькою державною інженерною академією в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА щодо усунення перешкод у користуванні власністю, а тому на думку суду вимоги до ОСОБА_1 щодо виселення із займаного житла можуть бути пред’явлені лише власником житла.

Однак, згідно наданих документів про право власності, власником спірного нерухомого майна є держава в особі Верховної Ради України, тобто ВАТ «Дніпроенерго» не є власником гуртожитку або його балансоутримувачем, і тому не має права на звернення  із вказаним позовом до суду.  

Разом з тим, слід зазначити, що посилання позивача на вимоги ст..132 ЖК України також не є обґрунтованими.

Частини 1,2 ст. 132 ЖК України дають підстави для виселення із гуртожитків без надання іншого житла особам, які розірвали трудові відносини із підприємством яке надало житло.  

Судом установлено, і ця обставина не заперечувалася сторонами у справі, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Дніпроенерго» понад 12 років, а з 01.08.2006 року звільнений, як інвалід 3-ї групи, тому виселення його із гуртожитку без надання іншого жилого приміщення є незаконним, і таким що суперечить вимогам ч.3 ст.132 ЖК України.

Крім того, відповідно до п.41 «Примірного положення про гуртожитки»» із гуртожитків без надання іншого житла не можуть бути виселені особи, які пропрацювали на підприємстві, яке надало житло, не менше 10 років.  

Посилання представника позивача ВАТ «Дніпроенерго» на те, що позивач  не має можливості надати відповідачу  інше житло  суд розцінює, таким, що не заслуговує на увагу.

Щодо позовних вимог Запорізької  державної  інженерної  академії  в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу  ЗДІА, то суд виходить з  наступного.  

Відповідно до ч.1  ст. 12  ЦК України  особа здійснює  свої  цивільні  права вільно на  власний  розсуд.

Ст.. 3  ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку встановленому цивільним процесуальним кодексом звернутися до суду за захистом своїх  порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

 Згідно ст.. 4  ЦПК України  здійснюючи правосуддя, суд захищає права. Свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси  юридичних осіб, державні  та  суспільні  інтереси у  спосіб визначений  законами України.

 Ст. 16 ЦК України передбачає, що  кожна особа  має право  звернутися до суду за  захистом  свого особистого немайнового або  майнового  права та  інтересу.  

  Цією ж статтею  визначено  способи захисту   цивільних прав  та  інтересів.  

Відповідно  до ч.1 ст. 316 ЦК  України правом  власності  є  право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно  до закону за своєю  волею, незалежно від волі інших осіб.  

  Ч.1 ст. 317 ЦК України встановлює, що  власникові  належать права  володіння, користування  та розпорядження своїм  майном.  

Згідно  приписів ст.. 391  ЦК України вимагати  усунення перешкод у користуванні власністю  може  лише  власник.  

Судом установлено, що право власності на   гуртожиток  по АДРЕСА_1 належить державі  в особі Верховної Ради України, згідно свідоцтва №1078 від 27.04.2000, а Запорізький гідроенергетичний коледж  ЗДІА є лише  балансоутримувачем  гуртожитку.  

Запорізька  державна  інженерна  академія  в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА заявила  позовні вимоги до ОСОБА_1 про усунення перешкод та виселення  з наданням  іншого жилого приміщення. Разом  з тим, позивач  не зазначає у який  спосіб ОСОБА_1 порушує права чи інтереси позивача, адже судом вище  було встановлено, що  ОСОБА_1 проживає у  гуртожитку на законних підставах.  

Як вбачається з вище викладеного та  матеріалів  справ, а саме рішення господарського суду Запорізької області №6/1/09 від 22.01.2008, постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2008, постанови Вищого  господарського суду України від 28.08.2008, ухвали Верховного Суду України від 23.10.2008, договір оренди розірвано у зв'язку з тим, що ВАТ «Дніпроенерго» не сплачував орендної плати, а тому  правовідносини склалися між ВАТ «Дніпроенерго» і Запорізькою  державною інженерною академією в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу  ЗДІА, що дає  підстави для висновку суду, що ОСОБА_1 права  та охоронювані законом інтереси  Запорізької  державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА не порушувалися.  

Позивач просить зобов’язати  ВАТ « Дніпроенерго» надати  житлове   приміщення ОСОБА_1, тобто рішення суду має бути прийняте  не на користь позивача у справі, а на користь іншої особи.  

Крім того, вимагаючи виселення з наданням іншого жилого приміщення, відповідно до ст.. 109  ЖК України у рішенні суду повинно бути вказано, яке жиле приміщення надається особі.  

Зважаючи на викладене  суд  дійшов    до висновку, що   заявлені Запорізькою  державною інженерною академією в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу  ЗДІА позовні вимоги не ґрунтуються на законі, не доведені  належними і допустимими  доказами, тому задоволенню не  підлягають.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, ЦПК України, ст. ст. 318,319,391 ЦК України,  ст.. 127, 128,132 ЖК України, суд, -

  В и р і ш и в:  

 В задоволенні позову ВАТ «Дніпроенерго» до ОСОБА_1, 3-ті особи Запорізька державна інженерна академія в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу  ЗДІА, Запорізька міська рада, Міністерство освіти та науки України про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення – відмовити.

В задоволенні позову Запорізької державної інженерній академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА до ВАТ «Дніпроенерго», ОСОБА_1, 3-тя особа Запорізька міська рада, Міністерство освіти та науки України про усунення перешкод у здійсненні права користування гуртожитком, виселення з наданням іншого житлового приміщення, зобов’язання надати інше житлове приміщення - відмовити.

  Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

 Суддя:                                                                                        Т.Є.Баруліна