Справа № 2-а-8341  

2010 рік  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  23  грудня   2010 року   Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  

  у складі :       судді  - Руденко В.В.,  

      при секретарі  - Корнєвій  Г.В.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу  

за позовом  ОСОБА_1  до виконавчого  комітету Ялтинської міської ради, 3- я особа:  ОСОБА_2 про визнання  нечинними  та скасування  рішення  органу  місцевого самоврядування   ,  

  встановив:  

    позивач  просить суд  визнати нечинним та скасувати:  

  -   рішення   виконавчого комітету  №  2178  від 28  жовтня   2010 року  „ Про розгляд  протесту  прокурора  м.  Ялта  від 08  жовтня   2010 року  №  788\07  на  рішення  виконавчого  комітету   Ялтинської міської ради   № 1176 від  14 червня  2007 року   „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1” ;  

  -  стягнути   з відповідача  на  її користь  судові  витрати  в розмірі  3  гривни  40  копійок, сплачені  нею при  подачі  позовної  заяви в  якості  судового збору;    

Позовні  вимоги  мотивовані  тим, що вона  являється  власницею  квартири  АДРЕСА_1. Рішенням  виконавчого комітету Ялтинської міської ради   № 1176  від 14  червня   2007 року  затверджено  рішення  міжвідомчої  комісії  про  реєстрацію   будівель   та  внутрішніх  перепланувань  вказаної  квартири.  Відповідно до зазначеного рішення  її  було дозволено  зареєструвати   право власності  на веранду  літер 3-3;  санвузол  літер  3-4; прихожу  літер  3-8 .  Право власності  на  ці споруди  отримано  нею  від  виконавчого комітету  Ялтинської міської ради  26 червня  2007 року, про що  здійсненна  відповідна  реєстрація  в бюро технічної  інвентаризації.  Однак  оскаржуваним  рішення  відповідач  скасував  своє рішення   №  1176  від 14  червня  2007 року „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1” . Вважає, що оскаржуване  рішення   постановлено  відповідачем  поза  межами  його повноважень та порушує  її  права, як  власника  нерухомого майна, оскільки ніхто  до  теперішнього  часу  не оспорив  її право  власності на  нерухоме  майно.  Також  не  скасована  державна  реєстрація  права  власності  в установленому  законом  порядку.   Оскаржуване   рішення відноситься  до  ненормативного акту , що передбачає  приписи , звернені  до  окремої   фізичної особи,  застосовується  одноразово  і  після  реалізації вичерпує  свою дію. З огляду  на  це рішення  виконкому , як акта ненормативного характеру не  може  бути  ним же  скасоване  , оскільки  це  суперечить  Законам та  Конституції України.    

Представник  позивача  в судовому засіданні  в повному  обсязі  підтримав  позовні  вимоги.  

Представник  виконавчого  комітету Ялтинської міської ради  у судовому засіданні позовні  вимоги  не визнав.  

Заперечення  мотивував  тим, що  оскаржуване рішення  постановлено за результатом  розгляду  протесту прокурору  №  789\07 від 08  жовтня   2010 року. В своєму  протесті  прокурор  м. Ялта вказав  на  порушення,  які були допущені  виконкомом    при прийнятті рішення   № 1176 від  14 червня  2007 року   „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1”.  Зазначені  порушення  виразились  в  не дотримані  відповідачем  вимог  постанови  КМУ  від 08  жовтня  2008 року  №  923  „Про   порядок  прийняття в експлуатацію  закінчених  будівництвом  об’єктів” .  Вважає, що  оскаржуване  рішення  виконкому  Ялтинської  міської  ради є законним, постановленим  в рамках  його повноважень та з метою усунення  допущенних  раніше  порушень  діючого законодавства  України.  

Представник  прокурора  м.  Ялта  в судовому засіданні  позовні  вимоги не  визнав та просив  суд  відмовити  в їх  задоволенні.  Вважає оскаржуване  рішення  законним, оскільки  виконавчий  комітет  Ялтинської  міської  ради  задовольнив  протест прокурора  м.  Ялти   та  виправив  допущені  ним  порушення  діючого законодавства  України   при прийнятті   рішення  №   1176 від  14 червня  2007 року   .  

Третя особа  -  ОСОБА_2,  позовні  вимоги  не  визнала  та просила  суд  відмовити  в їх задоволенні у повному  обсязі.  

Заперечення  мотивувала тим, що виконавчий  комітет  Ялтинської міської ради  постановив  оскаржуване  рішення  в рамках своїх  повноважень   та  відповідно до вимог  чинного законодавства  України.   Вважає, що  позивач  набула  права  власності  на  своє нерухоме  майно  із  порушенням  вимог   закону, що було  виправлено  відповідачем  при  постановленні   оскаржуваного  рішення.        

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав   .  

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.  

Згідно  ст. 11  КАС України  розгляд і  вирішення справи  в адміністративних судах  здійснюються  на  засадах змагальності  сторін та свобод в наданні  ними  суду своїх  доказів  і у  доведенні  перед судом  їх переконливості.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування  та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.    

  Стаття  317  Цивільного  кодексу України  регламентує, що  власникові  належать  права  володіння, користування  та розпорядження  своїм  майном.  

  Згідно  частини  1 статті  321  Цивільного кодексу  України  право власності є непорушним. Ніхто не може   бути  протиправно  позбавлений   цього  права  чи обмежений  у  його здійсненні.  

  Непорушність права  власності  в  Україні  гарантує  ст. 41  Конституції України.  

Судом встановлено, що відповідно до  свідоцтва  про право власності  на  нерухоме  майно  №2744  від 27  грудня  2007 року  позивач являється   власницею   нерухомого майна  розташованого  за адресою:  АДРЕСА_1, що складається  з  загальної площі  48, 7 кв. м.,  житлової площі   18,6 кв.м.  

Рішенням виконкому Ялтинської міської ради  № 1176 від 14 червня  2007 року  „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1”   до складу  квартири  позивача  включено  веранду 3-3 площею  17, 5 кв.м.,  санвузол 3-4  площею  3-2 кв.м.,  прихожа  3-8  площею  4, 5  кв.м.  

Вказані  об’єкти  нерухомості  є власністю  позивача  і зареєстровані  за нею  в  Бюро технічної інвентаризації на праві  приватної власності .  До  теперішнього часу  ніхто  у  встановленому  законом  порядку  не оспорив та  не скасував  право  власності  позивача  на вказані  будови.  Відповідно, ніхто  не може  порушувати її право  власника  на користування , володіння  та розпорядження   належним  їй  нерухомим  майном.  

Частиною  1  статті 144 Конституції  України  передбачено   форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.  

У формі рішень рада приймає нормативні та інші акти, що регламентовано частиною  1 статті 59 закону  України  „Про місцеве  самоврядування  в  Україні”.  

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.    

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.  

В частині 9  статті 59 та  пункту 15 частини  1  статті 26 Закону  України  „Про місцеве  самоврядування  в  Україні”,  зазначено, що   рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.  

Як встановлено  судом   рішенням   виконавчого комітету  №  2178  від 28  жовтня   2010 року  „Про розгляд  протесту  прокурора  м.  Ялта  від 08  жовтня   2010 року  №  788\07”  скасовано  рішення  виконавчого  комітету   Ялтинської міської ради   № 1176 від  14 червня  2007 року   „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1”.  

Вказане  рішення відноситься до ненормативного акту,  оскільки  стосується  звернення до  окремої  фізичної особи  - ОСОБА_1, застосовується  одноразово  -  оформлення  права  власності  на  нерухомий  об’єкт,   та   вичерпало свою дію, після  постановлення  рішення.  Окрім цього   вказане  рішення  не суперечить  Законам  України  та   Конституції  України .  

Окрім цього  як  вибачається  з  вищевикладених вимог закону   рішення виконавчого  комітету  ради, в де  яких випадках  може  бути  скасоване лише   відповідною радою, а не  самим  комітетом.  

Посилання  представника  відповідача на  той  факт, що  виконавчий  комітет  Ялтинської  міської ради відповідно до вимог  закону  „Про прокуратуру”  оскаржуваним  рішенням  виправив  допущені   раніше  в рішенні  № 1176 від  14 червня  2007 року  порушення  діючого законодавства  України,  у  вигляді   не дотримання   при  постановленні  рішення вимог  постанови  КМУ  від 08  жовтня  2008 року  №  923  „Про   порядок  прийняття в експлуатацію  закінчених  будівництвом  об’єктів” не  може  бути прийнято судом  до уваги, оскільки  рішення  № 1176  від 14  червня  2007 року  

„Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1” постановлено  до набрання  чинності  постанови  КМУ № 923   від 08  жовтня  2008 року.  

За  таких обставин  суд вважає, що   оскаржуване  рішення   виконавчого  комітету Ялтинської міської ради  порушують  права  позивача,  як  власника  нерухомого майна,  постановлено  в порушення  вимог  діючого законодавства  України  та  підлягають  скасуванню.  

Згідно ст. 94 КАС України  судові  витрати сплачені  позивачем  при  подачі  позовної заяви  у вигляді  судового бору  в розмірі  3 гривні  40 копійок  підлягають  стягненню з  відповідача.    

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19 ч. 2, 41, 144 Конституції України, ст. ст. 317. 321  Цивільного кодексу  України,   ст. ст. 26, 59 Закону  України „Про місцеве самоврядування  в  Україні” ,  ст. ст. 2,   6, 9,   10,11,  159-163 КАС України,  

  постановив:  

      Позов    ОСОБА_1 – задовольнити   .  

  - визнати нечинним та скасувати   рішення   виконавчого комітету  №  2178  від 28  жовтня   2010 року  „ Про розгляд  протесту  прокурора  м.  Ялта  від 08  жовтня   2010 року  №  788\07  на  рішення  виконавчого  комітету   Ялтинської міської ради   № 1176 від  14 червня  2007 року   „Про затвердження   рішення  міжвідомчої  комісії  по  реєстрації  будівель   та  внутрішніх  перепланувань  ОСОБА_1,  за  адресою:  АДРЕСА_1”  

    Стягнути   з  місцевого  бюджету  м.   Ялта, АР Крим  на користь  ОСОБА_1 судові  витрати  в  розмірі  3 (три) гривни  40 (сорок) копійок.  

      Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Адміністративного Апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст.  186 КАС України.  

    Суддя: