Справа № 2а – 8329
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого – Руденко В.В.
при секретарі – Корнєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Ялта - Інтурист” (далі ВАТ гк „Ялта – Інтурист”) до Масандрівської селищної ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування,
встановив:
позивач просить суд визнати недійсним та скасувати:
- рішення Масандрівської селищної ради 39 сесії, 5-го скликання № 20 від 06 серпня 2010 року „Про скасування рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року „Про присвоєння нової поштової адреси нежитловій будівлі нижньої станції канатної дороги літ. „А”, пляжним спорудам літ „Б”, літ. „В”, навісам літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосній станції літ. „Л”, підпірним стінам, бетонним майданчикам, доріжкам, бетонним та залізним сходами, бунам, штучному насипному пляжу по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта та видачу свідоцтва про права власності”;
- стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок, сплачені позивачем при подачі позовної заяви в якості судового збору;
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору купівлі продажу № 184 від 18 лютого 2005 року укладеного між ВАТ гк „Ялта – Інтурист” та корпорацією „Індустріальна спілка „Донбасу” позивач являється власником нерухомого майна: нижньої станції канатної дороги літ. „А”, пляжних споруд літ „Б”, літ. „В”, навісів літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосної станції літ. „Л”, багаточисленних підпірних стін, бетонних майданчиків, доріжок, бетонних та залізних сходів, бун, штучного насипного пляжу по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта. Даний правочин зареєстрований відповідним чином та проведена правова реєстрація придбаного нерухомого майна. Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради №353 від 28 вересня 2007 року вищевказаним нерухомим об’єктам була присвоєна нова адреса: м. Ялта, смт. Відраднє, вул. Дражинського, 41 „а” позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно було зареєстровано в КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”. Для прийняття такого рішення у виконкому були всі передбачені законом підстави. Скасовано це рішення Масандрівською селищною радою № 20 від 06 серпня 2010 року з надуманих підстав. Ніхто до теперішнього часу не оспорив право власності позивача на нерухоме майно. Також не скасована державна реєстрація права власності в установленому законом порядку. В рішенні ради йдеться мова про те, що рішенням виконкому у власність позивачу передано частково нерухоме майно, яке належить АР Крим . Однак власником вказаного нерухомого майна і на той час відповідно до діючого законодавства України був позивач. Масандрівська селищна рада приймаючи рішення № 20 вийшла за межі своїх повноважень . В тексті рішення не зазначено, в чому саме полягає невідповідність рішення виконкому Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року Конституції України, законам України чи рішенням тої ж ради, прийнятим в межах її повноважень . До того ж до виключних повноважень селищних рад входить лише оформлення права власності на нерухоме майно, а не передача у власність, що передбачено Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” . Масандрівська селищна рада приймаючи рішення про скасування рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року, яким оформлено право власності на нерухоме майно вийшла за межі своєї компетенції. Рішення № 353 від 26 вересня 2007 року виконкому Масандрівської селищної ради відноситься до ненормативного акту , що передбачає приписи , звернені до окремої юридичної особи, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію. З огляду на це рішення виконкому , як акта ненормативного характеру не може бути скасоване рішенням відповідної ради , оскільки не суперечить Законам та Конституції України , а також рішенням відповідної ради , прийнятим у межах її повноважень.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і заявив, що рішення № 20 від 06 серпня 2010 року „Про скасування рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року „Про присвоєння нової поштової адреси нежитловій будівлі нижньої станції канатної дороги літ. „А”, пляжним спорудам літ „Б”, літ. „В”, навісам літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосній станції літ. „Л”, багаточисленним підпірним стінам , бетонним майданчикам, доріжкам, бетонним та залізним сходам, бунам, штучному насипному пляжу по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта та видачу свідоцтва про права власності” є законним та обґрунтованим , прийнято в межах повноважень ради і не може бути скасованим . Підставою для прийняття такого рішення радою було те що рішенням виконкому № 353 позивачу було передане нерухоме майно, яке раніше йому не належало, а належить АР Крим. Будучи стурбованими долею цього нерухомого майна та плутаниною його передачі рада і прийняла рішення про скасування рішення виконкому про оформлення права власності на вказане нерухоме майно.
Дослідивши докази суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах , відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 317 Цивільного кодексу України регламентує, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Непорушність права власності в Україні гарантує ст. 41 Конституції України.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі – продажу № 184 від 18 лютого 2005 року укладеного між ВАТ гк „Ялта – Інтурист” та корпорацією „Індустріальна спілка „Донбасу” позивач являється власником нерухомого майна: нижньої станції канатної дороги літ. „А”, пляжних споруд літ „Б”, літ. „В”, навісів літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосної станції літ. „Л”, багаточисленних підпірних стін, бетонних майданчиків, доріжок, бетонних та залізних сходів, бун, штучного насипного пляжу по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта.
Вказані об’єкти нерухомості є власністю позивача і зареєстровані за ним в Бюро технічної інвентаризації на праві власності . До теперішнього часу ніхто у встановленому законом порядку не оспорив та не скасував право власності позивача на вказані об’єкти. Відповідно, ніхто не може порушувати його право власника на користування , володіння та розпорядження належним йому нерухомим майном.
Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У формі рішень рада приймає нормативні та інші акти, що регламентовано частиною 1 статті 59 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.
До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
В частині 9 статті 59 та пункту 15 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, зазначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Судом встановлено, що рішенням виконкому Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року право власності на нижню станцію канатної дороги літ. „А”, пляжні споруди літ „Б”, літ. „В”, навіси літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосну станцію літ. „Л”, багаточислені підпірні стіни, бетонні майданчики, доріжки, бетонні та залізні сходи, буни, штучний насипний пляж по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта, оформлено за ВАТ гт „Ялта – Інтурист” .
Зазначене рішення прийнято виконкомом Масандрівської селищної ради відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України „Про місцева самоврядування в Україні” в межах його компетенції.
Таким чином, право власності на спірне нерухоме майно та державна реєстрація права власності на нього по вул. Дражинського, 41 „а”, смт. Відрадне , м. Ялта оформлено в порядку та на підставах, визначених діючим законодавством України.
Ніяких підстав для припинення права власності на майно позивача представник відповідача суду не надав.
Рішення № 353 від 26 вересня 2007 року виконкому Масандрівської селищної ради відноситься до ненормативного акту, оскільки стосується звернення до окремої юридичної особи - ВАТ гт „Ялта – Інтурист”, застосовується одноразово - оформлення права власності на нерухоме майно, та вичерпую свою дію, після постановленні рішення. Окрім цього вказане рішення не суперечить Законам України та Конституції України .
Посилання представника відповідача, як на підставу скасування вказаного рішення виконкому, на те що під час оформлення права власності за позивачем , було оформлено право власності на деякі об’єкти нерухомого майна, які належать АР Крим, не може бути прийнято судом до уваги.
Представником відповідача суду не надано будь – яких доказів про належність хоча б частини спірного майна іншому власнику , як на час придбання майна позивачем у 2005 році у корпорації „ Індустріальна спілка „Донбасу”, так і на даний час.
При виясненні вказаної обставини в суді представник відповідача пояснив, що відсутні будь – які документи, чи інші докази належності станції канатної дороги, пляжних споруд , насосної станції, майданчиків чи іншого майна, вказаного в рішенні виконкому Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року іншим власникам. Ніхто з інших юридичних чи фізичних осіб до цього часу будь - яких претензій на вказане нерухоме майно не заявляв і ні за ким іншим вказане майно зареєстроване належним чином не було.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви у вигляді судового бору в розмірі 3 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2 , 6, 9, 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 19, ч.1 ст. 144 Конституції України, п. 15, ч. 1 ст. 26, ч. 1, ч. 9 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” , ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України суд,
постановив:
Позовну заяву відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Ялта - Інтурист” - задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати рішення Масандрівської селищної ради 39 сесії, 5-го скликання № 20 від 06 серпня 2010 року „Про скасування рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 353 від 26 вересня 2007 року „Про присвоєння нової поштової адреси нежитловій будівлі нижньої станції канатної дороги літ. „А”, пляжним спорудам літ „Б”, літ. „В”, навісам літ. „Г”, „Ж”, „Е”,”З”,”И”,”К”, насосної станції літ. „Л”, багаточисленним підпірним стінам , бетонним майданчикам, доріжкам, бетонним та залізним лісницям , бунам, штучному насипному пляжу по вул. Дражинського, 41 „а” в м. Ялта та видачі свідоцтва про права власності.
Стягнути Масандрівської селищної ради на користь відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Ялта - Інтурист” судові витрати в розмірі 3 (три) гривни 40 (сорок) копійок.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський апеляційний адміністративній суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: