Справа № 2-4162/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
08 листопада 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста
Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь
І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ярослав
і К» про зміну дати звільнення, стягнення боргу по заробітній платі, стягнення
вихідної допомоги та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Ярослав і К» про
зміну дати звільнення, стягнення боргу по заробітній платі, стягнення вихідної
допомоги та моральної шкоди, зазначивши, що він з 21 серпня 2006 року по
червень 2009 року працював у відповідача комірником на складі будівельних
матеріалів. На протязі усього часу роботи у відповідача виплата заробітної
плати проводилася із затримкою. Починаючи з січня 2009 року по червень 2009
заробітна плата взагалі не виплачувалася.
В червні 2009 року позивач вирішив звільнитися з роботи та забрати
трудову книжку, але два тижні не мав можливості зустрітися з директором
підприємства ОСОБА_2, оскільки останній не бажав зустрітися з ним та
вирішити дане питання. Коли в домовлений день та час позивач все ж таки зміг
зустрітися з директором та отримати трудову книжку, виявилося, що в трудовій
книжці зроблено запис про звільнення – 01 січня 2009 року, при тому, що заяву
про звільнення він не писав, з наказом про його звільнення під підпис він не
був ознайомлений та в книзі обліку трудових книжок свій підпис не ставив. До
того ж йому не виплатили заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу
у розмірі тримісячного середнього заробітку.
На підставі викладеного позивач просить змінити дату його звільнення з
приватного підприємства «Ярослав і К» з 01 січня 2009 року на 01 липня 2009
року, стягнути з відповідача на його користь борг по заробітній платі у розмірі
1700 грн., вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку та
моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
У судове засідання позивач не з’явився. Про день, час і місце судового
засідання сповіщений належним чином. До суду надав письмову заяву про розгляд
справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному
обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце судового
засідання сповіщений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив,
письмових заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
З письмової згоди позивача суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на
підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК
України.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання
всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою
звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив, що позивач 21 серпня 2006
року був прийнятий до відповідача комірником на складі будівельних матеріалів.
В червні 2009 року позивач вирішив звільнитися, але не зміг зробити це належним
чином, оскільки не мав можливості зустрітися з директором підприємства
ОСОБА_2 з вини останнього. Коли в домовлений день та час позивач все ж
таки зміг зустрітися з директором та отримати трудову книжку, виявилося, що в
трудовій книжці зроблено запис про його звільнення – 01 січня 2009 року, при
тому, що заяву про звільнення він не писав, з наказом про його звільнення під
підпис він не був ознайомлений та в книзі обліку трудових книжок свій підпис не
ставив.
Так, в трудові книжці позивача зроблено запис, що він 01 січня 2009 року
звільнений із займаної посади у відповідача за власним бажанням відповідно до
ст. 38 КЗпП України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача по червень
2009 року включно, тобто датою звільнення позивача є 01 липня 2009 року. Крім
того, позивачу при звільненні не виплачено заборгованість по заробітній платі
та вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується
працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором,
але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує
шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до протоколу переговорів між сторонами по справі від 17 січня 2010
року встановлено, що відповідач за попередніми розрахунками заборгованості по
заробітній платі має перед позивачем борг за весь час співробітництва у розмірі
3300 грн.; остаточний підрахунок буде проведений до 19 січня 2010 року, після
чого відповідач зобов’язується сплатити позивачу заборгованість рівними
частинами до 30 березня 2010 року.
Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від 14 січня 2010 року №
Б-106 за результатами проведеного моніторингу щодо додержання ПП «Ярослав і К»
законодавства з оплати праці, останній зобов’язується позивачу погасити
заборгованість із виплати заробітної плати до 20 лютого 2010 року.
На даний час відповідач перед позивачем заборгованість по заробітній платі в
повному обсязі не сплатив, залишилися не відшкодованими 1700 грн., які і
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення
моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач з 21
серпня 2006 року по 30 червня 2009 року сплачував заробітну плату позивачу
нерегулярно, крім того відповідач звільнив позивача датою на півроку ранішньою
ніж це було в дійсності, під час звільнення не сплатив йому вихідну допомогу та
не виплатив йому борг по заробітній платі, чим порушив його законні права на
своєчасну оплату праці і тим самим привів до моральних страждань позивача, які
виразилися в порушенні його нормальних життєвих зв’язків. З врахуванням
характеру і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, їх давності,
розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, суд вважає, що стягненню з
відповідача підлягає моральна шкода в сумі 10000 грн. відповідно до ст.237-1
КЗпП України.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з
відповідача на його користь вихідної допомоги у розмірі не меншому тримісячного
середнього заробітку, оскільки ці вимоги не підтверджені доказами, відповідно
до вимог ст. 60 ЦПК України, а саме позивачем не надано суду довідки про його
заробіток, відповідно до якої можливо було б здійснити даний розрахунок.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають
стягненню також судові витрати, а саме судовий збір в сумі 8,50 гривень та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ярослав і К» про
зміну дати звільнення, стягнення боргу по заробітній платі, стягнення вихідної
допомоги та моральної шкоди – задовольнити частково.
Зобов'язати Приватне підприємство «Ярослав і К» внести зміни до трудової книжки
ОСОБА_1 вказавши дату його звільнення «01 липня 2009 року».
Стягнути з приватного підприємства «Ярослав і К» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 1700 (одна тисяча
сімсот) гривень 00 копійок, моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч)
гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 (вісім)
гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 11828 (одинадцять тисяч
вісімсот двадцять вісім) гривень 50 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою
заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне
рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.ст. 223, 233 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області
через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі
в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя
В.О. Лисенко