НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 грудня 2010 року     справа № 2-а-829/10    м. Нововолинськ  

    Нововолинський міський суд Волинської області в складі судді Ференс-Піжук О.Р., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинського управління  Пенсійного фонду  України  про зобов’язання виплатити  недоплачене щомісячне підвищення до пенсії  дітям війни,  

встановив:  

  29 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області про зобов’язання виплатити  недоплачене щомісячне підвищення до пенсії  дітям війни.  

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську зобовязано провести їй нарахування  підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно постанови підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Волинській області від 15 липня 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Нововолинську було проведено позивачу нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист населення дітей війни», нараховано доплату в розмірі 1411,91 грн., але виплату не проведено, оскільки в постанові не зазначено про зобовязання виплатити дану суму. Просить зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську виплатити йому як дитині війни щомісячне підвищення за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.  

До початку судового розгляду позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву в якій просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.  

Відповідач до початку судового розгляду справи подав до суду заперечення проти позову та письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Просить суд в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.  

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.            

Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.  

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.  

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську.  

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську №3450 від 26.11.2010р. вбачається, що управлінням згідно  постанови суду проведено ОСОБА_1 нарахування до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008    року в сумі 1411,91 грн. (а.с.5).  

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов’язаний виплатити позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в сумі 1411,91 грн., нарахованих на підставі постанови Волинського окружного адміністративного суду  від  12 січня 2009 року.  

  Керуючись ст.152 Конституції України, ст.ст. 72, 94, 159-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ст.6 Закону України “Про  соціальний захист дітей війни”, суд, -  

постановив :  

  Адміністративний позов задовольнити.    

  Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України в м.Нововолинську   виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячне підвищення за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) гривень 91 копійку, нарахованих на підставі постанови  Волинського окружного адміністративного суду 12 січня 2009 року.  

В решті позовних вимог відмовити.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з  дня отримання копії постанови.  

  Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку не подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.  

  Головуючий