Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 11365 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від «18» листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частину будинку, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частину будинку.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від «18» листопада 2010 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно ч. 2 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду постановлене з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 09.03.2010 року звернувся до суду з позовом до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_4, в якому просив суд визнати свідоцтво про право власності АВН № 502066 недійсним та визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5
Підставами позову ОСОБА_3 зазначав те, що 25.05.1999 року його батько склав заповіт на користь позивача, відповідно до умов якого все належне майно заповів ОСОБА_3 Проте, Перша Запорізька державна нотаріальна контора на порушення вимог законодавства видала на ім’я його матері свідоцтво АВН № 502067 про право власності на Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на 2/9 частини будинку, як обов’язкову частку у спадщині після померлого чоловіка.
З рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2010 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, ОСОБА_4, Першої Запорізької державної нотаріальної контори про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом та за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину будинку, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб Першої та Восьмої Запорізьких державних нотаріальних контор, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Остренко А.В., ОП ЗМБТІ про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3, заявлені у цій справі і з цих же підстав, вже були предметом розгляду суду першої інстанції і стосовно них винесено рішення суду від 03.06.2010 року про часткове задоволення позовних вимог, яке набрало законної сили 15.09.2010 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням вимог ч. 2 ст. 205 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Першої Запорізької державної нотаріальної контори, 3-тя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину жилого будинку.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на позовну заяву від 27.10.2010 року, яка крім первісних позовних вимог містить також вимоги про призначення його охоронцем будинку, витребування документів у ОСОБА_4 для оформлення ним права власності, скасування договору довічного утримання від 11.07.2001 року, укладеного між його матір’ю та сестрою, визнання всіх документів, які має ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання та свідоцтва про право власності матері на Ѕ частину АВН № 502066 недійсними, встановлення права власності на весь будинок, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, як на підставу незаконності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є безпідставними, оскільки зазначені вимоги не є самостійними вимогами у розумінні ст.119 ЦПК України, які змінюють чи будь-яким чином впливають на підстави та предмет вже розглянутого позову про визнання права власності на частку будинку.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують законність та обґрунтованість ухвали суду.
З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від «18» листопада 2010 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: