Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 11181/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Стратій Є.В.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіної О.В.
За участю прокурора: Токмакова О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «13» березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізького міського бюро технічної інвентаризації, третя особа: Шоста Запорізька Державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Запорізького міського бюро технічної інвентаризації, третя особа: Шоста Запорізька Державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В позові зазначали, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_5., якому на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі. В установлений законом строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але фактично її прийняла користуючись будинком, виконуючи всі обов’язки власника.
Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок літ. А, літню кухню літ. Б, сарай літ. Г, вбиральня літ. В. паркан № 1, водопровід № 2, замощення І.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «13» березня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літ. А, літня кухня літ. Б, сарай літ. Г, вбиральня літ. В, паркан № 1, водопровід № 2, замощення І, домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, після смерті її батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року .
Не погоджуючись з рішенням районного суду, прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, заявлені до ОП ЗМБТІ, та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі в порядку спадкування за законом , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 є спадкоємицею після смерті свого батька, ОСОБА_5, якому на праві власності належало спірне домоволодіння.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися виходячи з наступного.
За правилами ст. 524 ЦК УРСР 1960 року, який діяв на момент смерті ОСОБА_5, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору на право забудови та безстрокового користування земельною ділянкою від 07.07.1950 року ОСОБА_5 було побудовано житловий будинок літ. А, літня кухня літ. Б, сарай літ. Г, вбиральня літ. В, паркан № 1, водопровід № 2, замощення І по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.
За час життя спірне домоволодіння ОСОБА_5 не ввів в експлуатацію, не оформив та не отримав на нього правовстановлюючі документи на своє ім'я.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визначення домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі спадковим майном після померлого ОСОБА_5
Крім того, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом даної норми закону відповідачем у справі повинна бути особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, і такі порушення, невизнання та оспорювання унеможливлюють в повній мірі реалізувати позивачеві свої права, свободи та інтереси.
Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Проте, в порушення вимог закону ОСОБА_3 в своєму позові не зазначила яким чином ОП ЗМБТІ порушило, не визнало або оспорило права, свободи чи інтереси позивача, не вказала яким чином дії чи бездіяльність відповідача унеможливили в повній мірі реалізувати позивачкою своє право на отримання спадщини в порядку передбаченому законодавством.
Не зазначив про ці обставини в своєму рішенні і суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач тобто особи, між якими існує матеріально-правовий спір.
З гідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року бюро технічної інвентаризації здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження того, що між нею та ОП ЗМБТІ, як органом, який здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, існує матеріально-правовий спір, а тому колегія суддів приходить до висновку, що ОП ЗМБТІ не може бути відповідачем по справі за позовними вимогами про визнання права власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування.
Крім того, судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням ч. 1 ст. 114 ЦПК України, яка передбачає, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Жовтневий районний суд, не дивлячись на те, що спірне домоволодіння територіально знаходиться в Комунарському районі, прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 та ухвалив рішення по справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про залишення позову ОСОБА_6 без задоволення.
Доводи позивача та її представника щодо відсутності порушення оскаржуваним рішенням інтересів Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області є безпідставними, оскільки апеляційним судом встановлено, що спірне домоволодіння на час смерті спадкодавця не було введено в експлуатацію, доказів того, що даний будинок на тепер відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам та правилам, позивач суду не надав, а відповідно до ст. 10 Закону України „Про архітектурну діяльність” державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області задовольнити.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «13» березня 2007 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
„Позов ОСОБА_3 до Запорізького міського бюро технічної інвентаризації, третя особа: Шоста Запорізька Державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.”
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: