ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

07.11.07                                                                                           Справа  № 12/163

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                              Городечної М.І.

суддів                                         Юркевича М.В.

                                              Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 від 21.09.2007 року (вх. № 501 від 27.09.2007 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2007 року у справі № 12/163

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТА”, м.Київ, до приватного підприємця ОСОБА_1, с.Заріччя, Іршавський район, Закарпатська область, про стягнення 272415 грн. збитків.

за участю представників cторін: від позивача - Маркусь М.І., від відповідача  - ОСОБА_2                                               

     Присутньому в судовому засіданні представникові відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22, 22, 28 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2007 року у справі № 12/163 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТА” від 06.09.2007 року № 8453 про вжиття заходів забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти, цінні папери, що належать відповідачу, та заборонено даному підприємцю вчиняти будь-які дії направлені на відчуження належного йому майна в межах суми ціни позову -275257,15 грн.

Дана ухвала мотивована місцевим судом тим, що сума заборгованості є значною, відповідач уникає від добровільного врегулювання спору з 11.08.2006 року, а отже, є підстави вважати, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконаня рішення суду.

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач -приватний підприємець ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Зокрема в апеляційній скарзі від 21.09.2007 року (вх. № 501 від 27.09.2007 року) вважає, що дана ухвала винесена місцевим судом з порушенням норм процесуального права: ст.ст. 22, 43, 77, 87 ГПК України, а тому просить її скасувати. В обгрунтування даних вимог апелянт посилається на те, що судом винесено зазначену ухвалу за відсутності відповідача, який клопотав про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю з'явитись в дане судове засідання через його відрядження в місто Київ. Судом зроблено помилковий висновок про те, що відповідач уникає добровільного врегулювання спору, оскільки останнім повідомлялось позивача листом від 21.09.2006 року про можливість відшкодування страховою компанією “Універсальна” заподіяних збитків, для чого пропонувалось ТОВ “ВЕКТА” надати необхідні документи, що підтверджують настання страхового випадку та визначають розмір збитків. Підприємець ОСОБА_1 не погоджується з сумою, на яку забезпечено позов, оскільки перевезення здійснювалось ним на суму 62850 грн.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції від 11.09.2007 року залишити без змін.

Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Необхідною умовою застосування заходів щодо забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Твердження Скаржника про те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що підприємець ОСОБА_1  уникає добровільного врегулювання спору, апеляційний суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема пояснень Страхової компанії “Універсальна” № 849/00/07 від 07.11.2007 року, відповідачем не здійснено передбачених договором страхування № 32-51/44/098 від 09.06.2006 року дій, необхідних для отримання виплати страхового відшкодування. Інших дій, які б свідчили про бажання відповідача відшкодувати позивачу заподіяні йому збитки внаслідок пошкодження вантажу під час дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 11.08.2006 року з відповідачем, судом не встановлено. Відповідачем доказів протилежного суду не представлено. Таким чином, вищенаведене дає можливість припустити, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Крім цього, в підтвердження своїх вимог в апеляційній скарзі Скаржником не подано апеляційному суду жодних доказів в спростування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, що він взмозі без вживання заходів по забезпеченню позову сплатити суму позову в разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи відповідно до ст. 43 ГПК України матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а тому оскаржувана ухвала в частині вжиття заходів щодо забезпечення позову є обгрунтованою.

В той же час апеляційний суд вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про необхідність одночасно накласти арешт на грошові кошти та цінні папери, що належать відповідачу в межах суми ціни позову -275257,15 грн., оскільки такий висновок не грунтується на положеннях ст. 67 ГПК України, так як даною нормою процесуального Закону дозволено забезпечувати позов одним із передбачених нею способів: або накладати арешт в межах суми позову на грошові суми, або на майно, що належать відповідачеві, а не на все одночасно. В даному випадку судом першої інстанції накладено арешт на грошові кошти, і на майно: цінні папери, які в силу ст.ст. 179, 190, 194 ЦК України є майном.

Отже, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2007 року у справі № 12/163 слід скасувати в частині накладення арешту на цінні папери, що належать відповідачу, а в решті дану ухвалу слід залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 частково задоволити.

2.          Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2007 року у справі № 12/163 скасувати в частині накладення арешту на цінні папери, що належать підприємцю ОСОБА_1.  В решті оскаржувану ухвалу залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.           Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                             Городечна М.І.

Судді                                        Юркевич М.В.

                                            Кузь В.Л.