Справа № 11-628/ 10 Головуючий у 1 інстанції Гончарук О.Н.
ст. 203 ч.1 КК України Доповідач: Міліщук С.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 24 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Міліщука С.Л. ,
суддів: Силки Г.І., Матата О.В.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засудженої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 15 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою освітою, пенсіонерка, не судима,-
засуджена за ч. 1 ст. 203КК України до штрафу в сумі 1000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 650 грн. 32коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи по справі.
Вироком вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що з червня по серпень 2010 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 систематично займалась господарською діяльністю щодо якої є спеціальна заборона, передбачена Законом України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: зберігала з метою збуту та збувала самогон.
Так, 12 червня 2010 року збула ОСОБА_2 0,7 л самогону за 18 грн., а 13 червня 2010 року та 20 червня 2010 року – відповідно по 0,5 л ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримавши з кожного по 12 грн.
Засуджена ОСОБА_1 в своїй апеляції на даний вирок, не оспорюючи доведеності інкримінованого їй злочину та правильності кваліфікації її дій, посилається на призначення надто суворого покарання.
Просить врахувати визнання нею своєї вини та щире розкаяння у вчиненому, те, що вона є одинокою пенсіонеркою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому вирок скасувати, справу провадженням закрити згідно ст. 45 КК України за її дійовим каяттям.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляції, засуджену ОСОБА_1, яка апеляцію підтримала, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах стверджується сукупністю зібраних по справі і досліджених судом доказів, яким суд дав правильну юридичну оцінку та вірно кваліфікував її дії за ч.1 ст. 203 КК України, і.
Відповідно до ст.45 КК України, роз’яснень, даних в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, та щирого каяття у скоєному, активного сприяння розкриттю злочину і повного відшкодувала завданих нею збитки або усунення заподіяної шкоди.
Як встановлено по справі, ОСОБА_1 протягом нетривалого часу вчинила три самостійні злочини, а саме: 12, 13 та 20 червня 2010 року. Кожен з яких охоплювався окремим умислом. В зв’язку з цим підстав для застосування до неї ст. 45 КК України, на думку колегії судді, не має. Покарання даній засудженій призначено судом з врахуванням її особи, характеру вчиненого злочину, який є невеликої тяжкості, та тих пом’якшуючих обставин, на які вона посилається в своїй апеляції.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування постановленого щодо ОСОБА_1 вироку.
Керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Камінь-Каширського районного суду від 15 жовтня 2010 року щодо неї - без зміни.
Головуючий підпис С.Л. Міліщук
Судді підпис Г.І. Силка
підпис О.В. Матат
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук