Справа № 11- 646/10 Головуючий у 1 інстанції Фазан О.З.
ч.1 ст. 125 КК України Доповідач Міліщук С.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 24 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати апеляційного суду Волинської області в складі головуючого - судді Міліщука С.Л.,
суддів: Силки Г.І., Матата О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду від 27 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, раніше несудимого в порядку ст. 89 КК України, одруженого, непрацюючого, на утриманні двоє малолітніх дітей,
- засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто вісімдесят годин.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обраний у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь:
- ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 136 грн. 41коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.;
- ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 15 грн. 64 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 21 грудня 2009 року по місцю проживання в АДРЕСА_1, під час суперечки умисно наніс удари руками в обличчя та різні частини тіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заподіявши потерпілим легкі тілесні ушкодження.
Не погоджуючись з даним вироком, засуджений ОСОБА_1 в апеляції вказує на невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, неврахування судом показань свідка ОСОБА_4 та неналежне дослідження судом висновків судово-медичного експерта, з яких не вбачається, що саме засуджений наніс тілесні ушкодження потерпілим. Просить вирок скасувати а справу повернути на новий судовий розгляд.
В запереченнях адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилається на безпідставність апеляції засудженого, просить залишити її без задоволення а вирок Ратнівського районного суду від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали свою апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Заподіяння ОСОБА_1 умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджено зібраними по справі і дослідженими судом доказами. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 125 КК України.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину підтверджується:
- показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, які ствердили, що саме ОСОБА_1 наніс їм тілесні ушкодження при вказаних у вироку обставинах;
- повідомленнями Ратнівської ЦРЛ про травму невиробничого характеру від 23 грудня 2009 року, з яких вбачається діагноз: підшкірні гематоми обох гомілок у ОСОБА_2 та множинні гематоми правого плеча обох стегон та грудної клітки у ОСОБА_3;
- висновками судово-медичного експерта № 224 та №225 від 26.10.2010 року, згідно яких у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
яким суд дав належну оцінку і вірно поклав в основу вироку, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими обставинами справи.
Твердження засудженого про те, що він не бив потерпілих, посилання на показання свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 впала із драбини і отримала тілесні ушкодження, суд першої інстанції підставно не взяв до уваги, вважаючи їх недостовірними та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами і відмовним матеріалом № 1076/09. При цьому, у вироку суд навів обґрунтування такого висновку та переконливі мотиви, чому він поклав в основу вироку одні докази та не прийняв до уваги інші.
Згідно ст. ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, з тим, щоб особі, яка вчинила злочин, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обираючи ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, суд першої інстанції у відповідності з вищевказаними вимогами закону врахував, що той вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Обставин, які обтяжують покарання засудженого, судом не встановлено.
До пом’якшуючих покарання обставин суд підставно відніс те, що ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується по місцю роботи.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання у виді 180 годин громадських робіт є необхідним для його виправлення і достатнім для перевиховання.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування винесеного судом першої інстанції вироку щодо ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду від 27 жовтня 2010 року щодо нього - без зміни.
Головуючий підписано С.Л. Міліщук
Судді підписано Г.І. Силка
підписано О.В. Матат
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук